З А К О Н  У К Р А Ї Н И

Про об'єкти підвищеної небезпеки

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 15, ст.73 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 2562-VI ( 2562-17 ) від 23.09.2010, ВВР, 2011, N 6, ст.47
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 48, ст.682 }

Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та
організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної
небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров'я людей та
довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом
запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і
ліквідації наслідків.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:

суб'єкт господарської діяльності — юридична або фізична
особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об'єкт
підвищеної небезпеки;

об'єкт підвищеної небезпеки — об'єкт, на якому
використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або
транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій
речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно
встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що
відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної
ситуації техногенного та природного характеру;

небезпечна речовина — хімічна, токсична, вибухова,
окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини
біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні,
біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин
мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і
здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або
особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може
створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним
та культурним цінностям;

порогова маса небезпечних речовин — нормативно встановлена
маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних
речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій;

ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки — порядок
визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно
небезпечних об'єктів;

потенційно небезпечний об'єкт — об'єкт, на якому можуть
використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються
чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а
також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну
загрозу виникнення аварії;

аварія на об'єкті підвищеної небезпеки (далі — аварія) —
небезпечна подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін
під час експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки (наднормативний
викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо) і яка спричинила
загибель людей чи створює загрозу життю і здоров'ю людей та
довкіллю на його території і/або за його межами;

транскордонний вплив аварії — шкода, заподіяна населенню та
довкіллю однієї держави внаслідок аварії, яка сталася на території
іншої держави;

ризик — ступінь імовірності певної негативної події, яка може
відбутися в певний час або за певних обставин на території об'єкта
підвищеної небезпеки і/або за його межами;

прийнятний ризик — ризик, який не перевищує на території
об'єкта підвищеної небезпеки і/або за її межами гранично
допустимого рівня;

управління ризиком — процес прийняття рішень і здійснення
заходів, спрямованих на забезпечення мінімально можливого ризику;

декларація безпеки — документ, який визначає комплекс
заходів, що вживаються суб'єктом господарської діяльності з метою
запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до
локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.

Стаття 2. Законодавство у сфері діяльності, пов'язаної з
об'єктами підвищеної небезпеки

Відносини, пов'язані з діяльністю об'єктів підвищеної
небезпеки, регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим
Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, пов'язані з діяльністю об'єктів підвищеної
небезпеки в межах території виключної (морської) економічної зони
України та на континентальному шельфі, що здійснюється на умовах
угод про розподіл продукції, регулюються цим Законом з урахуванням
особливостей, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл
продукції» ( 1039-14 ).
{ Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2562-VI
( 2562-17 ) від 23.09.2010 }

Стаття 3. Державний нагляд та контроль у сфері діяльності,
пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки

Державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов'язаної з
об'єктами підвищеної небезпеки, здійснюють уповноважені законами
органи влади, в тому числі центральні органи виконавчої влади та
їх територіальні органи (у разі утворення), до відання яких
відповідно до закону віднесені питання: { Абзац перший частини
першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

охорони праці;

забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього
природного середовища;

державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної
безпеки; { Абзаци четвертий і п'ятий частини першої статті 3
замінено одним абзацом згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від
16.10.2012 }

санітарно-епідемічної безпеки;

містобудування.

Державний нагляд і контроль за діяльністю, пов'язаною з
об'єктами підвищеної небезпеки, що провадиться відповідно до умов
угоди про розподіл продукції в межах території виключної
(морської) економічної зони України та на континентальному шельфі,
здійснюються з урахуванням особливостей, передбачених Законом
України «Про угоди про розподіл продукції» ( 1039-14 ) та умовами
відповідної угоди про розподіл продукції.
{ Статтю 3 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2562-VI
( 2562-17 ) від 23.09.2010 }

Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері
діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної
небезпеки

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері діяльності,
пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, належать:

забезпечення реалізації державної політики у сфері
діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;

забезпечення державного регулювання і контролю у сфері
діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;

вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних
відносин та користування природними ресурсами;

організація міжнародного співробітництва у сфері діяльності,
пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;

координація роботи центральних органів виконавчої влади у
сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;
{ Абзац шостий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

надання дозволів на спорудження та/або реконструкцію,
консервацію (ліквідацію) об'єктів підвищеної небезпеки в межах
континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони
України, якщо інше не передбачено угодою про розподіл продукції;
{ Статтю 4 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 2562-VI
( 2562-17 ) від 23.09.2010 }

здійснення інших функцій, передбачених законами України та
актами Президента України.

Стаття 5. Повноваження центральних органів виконавчої влади у
сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної
небезпеки
{ Назва статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

До повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері
діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, належать:
{ Абзац перший статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

здійснення державного регулювання і контролю у сфері
діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;

здійснення відповідного нормативного регулювання у сфері
діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;

вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних
відносин та користування природними ресурсами;

вирішення інших питань у сфері діяльності, пов'язаної з
об'єктами підвищеної небезпеки, відповідно до законів України,
актів Президента України та Кабінету Міністрів України.

Стаття 6. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, обласних, районних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій
у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами
підвищеної небезпеки

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
обласних, районних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами
підвищеної небезпеки, в межах компетенції належать:

здійснення контролю за додержанням вимог законодавства
суб'єктами господарської діяльності;

здійснення необхідних заходів, спрямованих на запобігання
виникненню аварій та надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру, обмеження та ліквідацію їх наслідків;

організація разом з відповідними центральними органами
виконавчої влади прийняття до експлуатації об'єктів підвищеної
небезпеки, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з
діючими нормами включає відповідну територію; { Абзац четвертий
статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

інформування населення про екологічно небезпечні аварії та
надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, дії,
які можуть вживатися громадянами для зменшення їх впливу на
здоров'я людей та довкілля, а також про заходи, що вживаються для
подолання і ліквідації наслідків таких аварій та надзвичайних
ситуацій;

організація робіт по ліквідації наслідків аварії на об'єктах
підвищеної небезпеки, залучення до цих робіт підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності та громадян;

вжиття заходів для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок
аварій та надзвичайних ситуацій;

здійснення інших повноважень відповідно до законів України, а
також функцій, визначених законами України, актами Президента
України та Кабінету Міністрів України.

Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, обласних, районних, Київської та
Севастопольської міських рад та інших рад у сфері
діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної
небезпеки

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
обласних, районних, Київської та Севастопольської міських рад та
інших рад у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної
небезпеки, належать:

вирішення відповідно до законодавства питань регулювання
земельних відносин та користування природними ресурсами у сфері
діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;

надання відповідно до законодавства дозволів на спорудження
і/або реконструкцію об'єктів підвищеної небезпеки;

вжиття в межах своїх повноважень необхідних заходів,
спрямованих на запобігання виникненню аварій та надзвичайних
ситуацій техногенного та природного характеру, обмеження та
ліквідацію їх наслідків, інформування населення про їх виникнення
та організацію його захисту;

здійснення інших повноважень, передбачених законами.

Стаття 8. Обов'язки суб'єктів господарської діяльності

Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний:

вживати заходів, направлених на запобігання аваріям,
обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від
їх впливу;

повідомляти про аварію, що сталася на об'єкті підвищеної
небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи
виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та населення;

забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з
додержанням мінімально можливого ризику;

виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових
актів, які регулюють діяльність об'єктів підвищеної небезпеки.

Обов'язки, передбачені частиною першою цієї статті, у разі
укладення угоди про розподіл продукції відповідно до вимог Закону
України «Про угоди про розподіл продукції» ( 1039-14 ) підлягають
виконанню з урахуванням таких особливостей:

діяльність з використанням об'єкта (об'єктів) підвищеної
небезпеки на підставі угоди про розподіл продукції провадиться
виключно в межах умов, передбачених такою угодою;

усі дозволи та дозвільні документи, передбачені цим Законом,
при виконанні угоди про розподіл продукції в межах території
виключної (морської) економічної зони України та на
континентальному шельфі надаються інвестору в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
{ Статтю 8 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2562-VI
( 2562-17 ) від 23.09.2010 }

Стаття 9. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки

Суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти
підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси
небезпечних речовин.

Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються
Кабінетом Міністрів України ( 956-2002-п ).

Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її
результати визначаються Кабінетом Міністрів України
( 956-2002-п ).

На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України
затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх
обліку ( 956-2002-п ).

Стаття 10. Декларація безпеки

Суб'єкт господарської діяльності готує і подає до місцевих
органів виконавчої влади декларацію безпеки об'єкта підвищеної
небезпеки.

Суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність за
достовірність даних, наведених у декларації безпеки.

Порядок розроблення декларації безпеки, її зміст, методика
визначення ризиків та їх прийнятні рівні встановлюються Кабінетом
Міністрів України.

Подання декларації безпеки або іншої звітної документації не
звільняє суб'єктів господарської діяльності від державного нагляду
і контролю за їх діяльністю.

Вимоги частини першої цієї статті поширюються на
підприємства, установи, організації, які планують експлуатувати
хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки.

Стаття 11. Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах
підвищеної небезпеки

У порядку реагування на надзвичайні ситуації техногенного та
природного характеру суб'єкт господарської діяльності, а також
підприємства, установи, організації, зазначені у частині п'ятій
статті 10 цього Закону, одночасно з розробленням декларації
безпеки розробляють і затверджують план локалізації і ліквідації
аварій для кожного об'єкта підвищеної небезпеки, який вони
експлуатують або планують експлуатувати.

Категорії аварій на об'єктах підвищеної небезпеки залежно від
їх наслідків визначає Кабінет Міністрів України.

План локалізації і ліквідації аварій погоджують центральні
органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують
державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і
техногенної безпеки.
{ Частина третя статті 11 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 )
від 16.10.2012 }

План локалізації і ліквідації аварій переглядається кожні
5 років.

План локалізації і ліквідації аварій може переглядатися або
уточнюватися до закінчення 5 років з дати його розроблення у разі:

змін в умовах діяльності суб'єкта господарської діяльності
незалежно від їх причин, що призводять до необхідності зміни
відомостей, які містяться у плані локалізації і ліквідації аварій;

внесення змін до чинних або прийняття нових
нормативно-правових актів, що впливають на зміст плану локалізації
і ліквідації аварій;

висунення обгрунтованих вимог щодо плану локалізації і
ліквідації аварій органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування.

При внесенні змін і доповнень до плану локалізації і
ліквідації аварій суб'єкти господарської діяльності та інші
юридичні і фізичні особи, які повинні брати участь у виконанні
протиаварійних заходів, надають центральному органу виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
цивільного захисту, та центральному органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сферах пожежної і техногенної
безпеки, відповідну для цього інформацію.
{ Частина шоста статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

Обсяг, зміст, форма і порядок надання інформації
встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сферах цивільного
захисту, пожежної і техногенної безпеки.
{ Частина сьома статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

Центральні органи виконавчої влади, що забезпечують
формування та реалізують державну політику у сферах цивільного
захисту, пожежної і техногенної безпеки, протягом 10 днів після
затвердження плану локалізації та ліквідації аварій надають через
засоби масової інформації відомості, необхідні для виконання
населенням правил поведінки і дій в екстремальних ситуаціях,
передбачених цим планом.
{ Частина восьма статті 11 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 )
від 16.10.2012 }

У разі створення загрози виникнення аварії з транскордонним
впливом план локалізації та ліквідації аварій повинен передбачати
негайне інформування відповідних органів держав, території яких
можуть зазнати впливу наслідків такої аварії.

Плани локалізації і ліквідації аварій, затверджені до
набрання чинності цим Законом, зберігають чинність до закінчення
строку їх дії.

Стаття 12. Порядок будівництва і/або реконструкції об'єктів
підвищеної небезпеки

Суб'єкт господарської діяльності, який планує будівництво
і/або реконструкцію об'єкта підвищеної небезпеки, зобов'язаний
одержати дозвіл на будівництво такого об'єкта відповідно до
законодавства про містобудування. Суб'єкт господарської
діяльності, який планує будівництво об'єкта підвищеної небезпеки
на території села, селища, міста, також зобов'язаний попередньо
одержати відповідно до закону згоду відповідної ради на розміщення
об'єкта на такій території.

У разі якщо будівництво об'єкта підвищеної небезпеки не
відповідає встановленому режиму забудови та іншого використання
земель, визначених для містобудівних потреб, дозвіл на будівництво
такого об'єкта надається лише після розроблення та затвердження
техніко-економічного обгрунтування в порядку, що встановлюється
Кабінетом Міністрів України.

До заяви з метою отримання дозволу на будівництво і/або
реконструкцію об'єкта підвищеної небезпеки крім документів,
визначених законодавством про містобудування та регіональними і
місцевими правилами забудови, додаються:

техніко-економічне та містобудівне обгрунтування розміщення
об'єкта підвищеної небезпеки та передпроектні матеріали, які
містять відомості про об'єкт підвищеної небезпеки, можливі аварії
на ньому та їх наслідки;

висновки державних експертиз, передбачених законом, а також
громадських експертиз у разі їх наявності.

Суб'єкт господарської діяльності одночасно з поданням
зазначених документів з метою залучення відповідного громадського
обговорення через засоби масової інформації повідомляє про:

мету реалізації проекту;

можливі негативні наслідки впливу на життєдіяльність людей та
довкілля;

заходи та засоби, передбачені проектом для запобігання
аваріям, обмеження їх наслідків і захисту людей та довкілля.

Виконавчі органи відповідних рад, Київська або
Севастопольська міська державна адміністрація протягом п'яти днів
від дати отримання заяви повідомляють через засоби масової
інформації адресу, на яку кожна юридична і фізична особа може
протягом одного місяця з дати опублікування повідомлення надіслати
в письмовій формі свої пропозиції про доцільність реалізації
проекту.

Виконавчі органи відповідних рад, Київська або
Севастопольська міська державна адміністрація в строк не більше
шести місяців з дати опублікування повідомлення розглядають на
відкритих засіданнях, час і місце проведення яких повідомляються
через засоби масової інформації, проект та отримані пропозиції про
доцільність його реалізації.

Виконавчі органи відповідних рад, Київська або
Севастопольська міська державна адміністрація у разі необхідності
мають право отримати від суб'єкта господарської діяльності
додаткову інформацію щодо проекту або призначити його експертизу.

Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на
будівництво готуються центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику з питань державного
архітектурно-будівельного контролю, протягом місяця.
{ Частина восьма статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

Виконавчі органи відповідних рад, Київська або
Севастопольська міська державна адміністрація у разі необхідності
приймають рішення про надання дозволу на будівництво об'єкта
підвищеної небезпеки або відмову в його наданні та забезпечують
публікацію свого мотивованого рішення через засоби масової
інформації.

У разі відмови у наданні дозволу на будівництво і/або
реконструкцію об'єкта підвищеної небезпеки суб'єкт господарської
діяльності має право після доопрацювання проекту повторно подати
його на розгляд у встановленому порядку.

Суб'єкт господарської діяльності та інші заінтересовані особи
мають право оскаржити рішення виконавчих органів відповідних рад,
Київської або Севастопольської міської державної адміністрації
відповідно в суді у встановленому законом порядку. ( Частина
одинадцята статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )

Копія дозволу на будівництво і/або реконструкцію об'єкта
підвищеної небезпеки надсилається до визначених статтею 3 цього
Закону центральних органів виконавчої влади, що здійснюють
державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов'язаної з
об'єктами підвищеної небезпеки.
{ Частина дванадцята статті 12 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 13. Порядок надання дозволу на експлуатацію об'єктів
підвищеної небезпеки

Суб'єкт господарської діяльності, а також підприємства,
установи, організації, що мають намір розпочати експлуатацію
об'єктів підвищеної небезпеки, надсилають до відповідних обласної,
Київської або Севастопольської міської державної адміністрації,
виконавчих органів селищної або міської рад заяву на отримання
дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки, до якої
додаються:

декларація безпеки;

договір обов'язкового страхування відповідальності за шкоду,
яка може бути заподіяна аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки;

план локалізації і ліквідації аварій на об'єкті підвищеної
небезпеки;

копія дозволу на будівництво і/або реконструкцію об'єкта
підвищеної небезпеки;

висновки передбачених законом державних та в разі наявності
громадських експертиз;

копія рішення відповідної ради про надання згоди на
розміщення об'єкта підвищеної небезпеки на території села, селища,
міста — у разі коли місцезнаходженням об'єкта є така територія.

Відповідні обласна, Київська або Севастопольська міська
державна адміністрація, виконавчі органи селищної або міської рад
у строк не більше місяця з дати отримання заяви розглядають її,
погоджують у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України,
з відповідними центральними органами виконавчої влади і надсилають
суб'єкту господарської діяльності письмовий дозвіл на експлуатацію
об'єкта підвищеної небезпеки або обгрунтовану відмову з переліком
додаткових заходів, які він повинен виконати для отримання
дозволу.
{ Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

Суб'єкт господарської діяльності після виконання додаткових
заходів, визначених у відмові, має право повторно звернутися до
відповідних обласної, Київської або Севастопольської міської
державної адміністрації, виконавчих органів селищної або міської
рад за отриманням дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної
небезпеки.

Суб'єкт господарської діяльності, якому відмовлено у видачі
дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки, має право
оскаржити дії відповідних обласної, Київської або Севастопольської
міської державної адміністрації, виконавчих органів селищної або
міської рад у суді у встановленому законом порядку.
{ Частина четверта статті 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 }

Копія дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки
надсилається відповідними обласною, Київською або Севастопольською
міською державною адміністрацією, виконавчими органами селищної
або міської рад центральним органам виконавчої влади, визначеним
статтею 3 цього Закону, що здійснюють державний нагляд та контроль
у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.
{ Частина п'ята статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 14. Розслідування аварій на об'єктах підвищеної
небезпеки

Порядок розслідування аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог
цього та інших законів.

Стаття 15. Надання інформації та право на одержання
інформації про об'єкти підвищеної небезпеки

Суб'єкт господарської діяльності відповідно до закону надає
відповідним центральним органам виконавчої влади, визначених
статтею 3 цього Закону, місцевим органам виконавчої влади, органам
місцевого самоврядування та засобам масової інформації, у тому
числі і тим, засновником яких є органи місцевого самоврядування,
інформацію про об'єкти підвищеної небезпеки, які перебувають у
його власності або у користуванні.
{ Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

Суб'єкт господарської діяльності повідомляє центральні органи
виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах
цивільного захисту, охорони праці, пожежної і техногенної безпеки,
здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони
навколишнього природного середовища, про всі аварійні ситуації,
розвиток яких призвів або міг призвести до аварії.
{ Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну
політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної
безпеки, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони
навколишнього природного середовища, забезпечують оброблення
одержаної відповідно до закону інформації про діяльність об’єктів
підвищеної небезпеки та надають її місцевим органам виконавчої
влади, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарської
діяльності та іншим заінтересованим особам, а також у
встановленому порядку інформують населення про аварійні ситуації,
що виникають на об’єктах підвищеної небезпеки.
{ Частина третя статті 15 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 )
від 16.10.2012 }

Юридична або фізична особа чи їх представники мають право
відповідно до закону протягом не більш як 30 днів отримати від
суб'єкта господарської діяльності інформацію про небезпеку, яка
виникла на об'єктах підвищеної небезпеки і становить загрозу для
людей та довкілля.

Юридична або фізична особа має право, в установленому законом
порядку, самостійно збирати інформацію про стан безпеки об'єктів
підвищеної небезпеки і надавати її органам виконавчої влади,
органам місцевого самоврядування, засобам масової інформації та
іншим заінтересованим особам, у разі якщо їм відомо або є підстави
вважати, що така інформація містить відомості щодо правопорушень,
які мають місце на об'єктах підвищеної небезпеки і становлять
загрозу для людей та довкілля.

Стаття 16. Відшкодування шкоди, заподіяної аварією на об'єкті
підвищеної небезпеки

Шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи
юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об'єкті
підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб'єкта господарської
діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об'єкт
підвищеної небезпеки, відшкодовується суб'єктом господарської
діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія
виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

Стаття 17. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

Порушення вимог цього Закону тягне за собою відповідальність
згідно з законами України.

Стаття 18. Міжнародне співробітництво

Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері
запобігання аваріям, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації
їх наслідків, забезпечення безпечної для людей та довкілля
діяльності об'єктів підвищеної небезпеки.

Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість
яких надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж
ті, які передбачені цим Законом, то застосовуються норми
міжнародного договору.

Стаття 19. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Закони, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у
частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Дозвільні документи на експлуатацію об'єктів підвищеної
небезпеки, видані до набрання чинності цим Законом, діють протягом
строку, на який їх видано.

4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.

5. Статтю 6 Закону України «Про страхування» ( 85/96-ВР )
(Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78; 1998 р.,
N 2, ст. 4, N 11-12, ст. 50; 1999 р., N 4, ст. 35; 2000 р.,
N 19, ст. 143) доповнити пунктом 29-1 такого змісту:

«29-1) страхування цивільної відповідальності суб'єктів
господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно аваріями на
об'єктах підвищеної небезпеки».

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВИЗНАЧЕННЯ

КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) ТА КАТЕГОРІЇ

СКЛАДНОСТІ ОБ'ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА

ДCTУ— Н Б В.1.2-16:2013

Видання офіційне

Київ

Мінрегіон України

2013

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

II

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Орендне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного

виробництва» (ОП «НДІБВ»)

Товариство з обмеженою відповідальністю Український інститут сталевих

конструкцій ім. В.М. Шимановського (ТОВ Укрінсталькон

ім. В.М. Шимановського)

Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація

– Центральна служба Української державної будівельної експертизи»

(ДП «Укрдержбудекспертиза»)

Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут

будівельних конструкцій» (ДП «НДІБК»)

Національний транспортний університет (НТУ)

Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектний

інститут цивільного будівництва» (ДП «Укрндіцивільбуд»)

Державне підприємство «Головний територіальний науково-дослідний і

проектний інститут «КримНДІпроект» (ДП «КримНДІпроект»)

Мінрегіон України

РОЗРОБНИКИ: ОП «НДІБВ» (А.Брусан, О.Галінський, канд.техн.наук, М.Захарчук,

А.Перельмутер, д-р.техн.наук (науковий керівник)

ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського (В.Гордеєв, д-р.техн.наук,

О.Микитаренко, канд.техн.наук)

ДП «Укрдержбудекспертиза» (О.Берендєєва)

ДП «НДІБК» (М.Марєнков, канд.техн.наук, Ю.Немчинов, д-р.техн.наук,

В.Тарасюк, канд.техн.наук, О.Хавкін, канд.техн.наук, Я.Червинський,

канд.техн.наук, В.Шумінський, канд.техн.наук)

НТУ (А.Лантух-Лященко, д-р.техн.наук)

ПолтНТУ ім. Ю. Кондратюка (О.Воскобійник, канд.техн.наук,

А.Махінько, канд.техн.наук, С.Пічугін, д-р.техн.наук, О.Семко,

д-р.техн.наук)

ДП «Укрндіцивільбуд» (С.Буравченко, канд.архітектури)

ДП «КримНДІпроект» (В.Кукунаєв, д-р.техн.наук)

Мінрегіону України (Д.Ісаєнко, канд. наук з державного управління,

А.Беркута, канд.економ.наук)

2 ПРИЙНЯТО ТА

НАДАНО ЧИННОСТІ:

Наказ Мінрегіону України від 14.05.2013 № 195

3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

______________________________________________________________________________

Право власності на цей документ належить державі.

Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як

офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-

комунального господарства України.

© Мінрегіон України, 2013

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

III

ЗМІСТ

1 Сфера застосування 1

2 Нормативні посилання 1

3 Терміни та визначення понять 2

4 Загальні положення 2

5 Особливості визначення характеристик класу наслідків

(відповідальності) та категорії складності щодо об’єктів невиробничого

призначення

7

6 Особливості використання класу наслідків (відповідальності)

при проектуванні об’єктів, що розташовані у сейсмічних районах

8

Додаток А (обов’язковий) Визначення категорії складності об’єктів

будівництва з урахуванням класу наслідків

(відповідальності)

10

Додаток Б (довідковий) Прогнозування можливих аварійних

ситуацій та складання сценарію розвитку

аварій

12

Додаток В (довідковий) Приклади розрахунків класу наслідків

(відповідальності) та категорії складності

об’єктів будівництва

15

Додаток Г (довідковий) Рекомендації щодо віднесення лінійних

об’єктів інженерно-транспортної

інфраструктури до загальнодержавного,

регіонального або місцевого рівня

35

Додаток Д (довідковий) Бібліографія 41

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

1

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) ТА КАТЕГОРІЇ

СКЛАДНОСТІ ОБ'ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА

ОПРЕДЕЛЕНИЕ КЛАССА ПОСЛЕДСТВИЙ (ОТВЕТСТВЕННОСТИ) И КАТЕГОРИИ

СЛОЖНОСТИ ОБЪЕКТОВ СТРОИТЕЛЬСТВА

DEFINITION OF CONSEQUENCES (RESPONSIBILITY) CLASS AND COMPLICATION

CATEGORY OF BUILDING SITES

Чинний від 2013-09-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт установлює вимоги та рекомендації щодо визначення

класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва.

1.2 Цей стандарт призначено для застосування замовниками та

проектувальниками; розробниками будівельних норм та стандартів; експертними

організаціями; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативно-правові та нормативні

акти і нормативні документи:

Закон України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність»

Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560

«Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх

експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету

Міністрів України»

Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-

комунального господарства України 16 травня 2011 року № 45 «Про

затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво

об’єктів», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.11 за

№651/193899

ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво

об’єктів

ДБН Б.2.2-2-2008 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та

затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів

використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування

ДБН В.1.1-12-2006 Будівництво у сейсмічних районах України

ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та

конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

2

ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів

ДБН В.2.2-23-2009 Підприємства торгівлі

ДБН В.2.2-24-2009 Проектування висотних житлових і громадських

будинків

ДБН В.2.3-4:2007 Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина

ІІ. Будівництво

ДБН В.2.3-22:2009 Мости та труби. Основні вимоги проектування

ДБН Д.1.1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва

ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок. Розділ 2. Передавання

електроенергії

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, що означають поняття, визначені

відповідно до:

3.1 проект, завдання на проектування, замовник – Закону України «Про

архітектурну діяльність»

3.2 проектувальник – Порядку розроблення проектної документації на

будівництво об'єктів

3.3 проект будівництва – Порядку затвердження проектів будівництва і

проведення їх експертизи

3.4 об'єкт будівництва, будівля, будинок, споруда, об’єкт виробничого

призначення, об’єкт невиробничого призначення, лінійний об’єкт

інженерно-транспортної інфраструктури, комплекс (будова), проектна

документація – ДБН А.2.2-3

3.5 розрахункова _________сейсмічна інтенсивність для майданчика –

ДБН В.1.1-12

3.6 збитки – ДБН В.1.2-14

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Категорію складності об'єкта будівництва зазначають у завданні на

проектування, використовують для визначення стадійності проектування та

розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять

у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі, якщо

розрахована категорія складності не співпадає із зазначеною у завданні на

проектування, до завдання вносять відповідні зміни.

Категорію складності об’єкта будівництва на підставі класу наслідків

(відповідальності) визначають відповідно до таблиці А.1 Додатку А, якщо

об’єктом будівництва є окрема будівля, будинок, споруда, лінійний об’єкт

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

3

інженерно-транспортної інфраструктури.

При проведенні капітального ремонту об’єкта, об’єктом будівництва може

бути його частина.

4.2 Проектування об’єкта будівництва, до складу якого входить декілька

окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об’єктів інженерно-

транспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних,

у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об’єкт будівництва в цілому.

При цьому категорію складності такого об’єкта будівництва визначають за усіма

показниками таблиці А.1, розрахованими для об’єкта будівництва в цілому.

4.3 Клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення

надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних

об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних

конструкцій та основ.

4.4 Клас наслідків (відповідальності) об’єкту будівництва визначають

незалежно за кожною з наведених у таблиці 1 характеристикою можливих

наслідків від відмови об’єкту:

— можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно

перебувають на об’єкті;

— можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які періодично

перебувають на об’єкті;

— можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають

зовні об’єкта;

— обсяг можливого економічного збитку;

— можливість втрати об’єктів культурної спадщини;

— можливість припинення функціонування об’єктів інженерно-

транспортної інфраструктури.

Клас наслідків (відповідальності) визначають для кожного будинку,

будівлі, споруди або лінійного об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури

окремо.

Клас наслідків (відповідальності) об’єкту будівництва встановлюють за

найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами

розрахунків.

Для підвищення безпеки та надійності об’єкта будівництва попередньо

визначений клас наслідків (відповідальності) може бути уточнений замовником

та проектувальником.

4.5 Характеристики можливих наслідків є підставою для класифікації

об’єктів будівництва по трьох класах наслідків (відповідальності) – СС1, СС2 та

СС3 та п'яти категоріях складності – І, ІІ, ІІІ, ІV та V.

Характеристики є загальними і обов’язковими для об’єктів будівництва і

не залежать від їх функціонального призначення. Якщо для об’єктів будівництва

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

4

певного функціонального призначення визначення наслідків від відмови

потребує використання не тільки характеристик вказаних у таблиці 1, то можуть

бути застосовані додаткові характеристики, які регламентуються відповідними

будівельними нормами або стандартами, у т.ч. галузевими.

Таблиця 1 – Клас наслідків (відповідальності) будинків, будівель, споруд,

лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури

Клас наслідків

(відповідальності)

Характеристики можливих наслідків від відмови будинків, будівель, споруд, лінійних

об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури

Можлива небезпека, кількість осіб

Обсяг

можливого

економічно

го збитку,

м.р.з.п.

Втрата

об'єктів

культурної

спадщини,

категорії

об'єктів

Припинення

функціонуван

ня об’єктів

інженерно-

транспортної

інфраструкту-

ри, рівень

Для здоров'я

і життя

людей, які

постійно

перебувають

на об'єкті

Для здоров'я

і життя

людей, які

періодично

перебувають

на об'єкті

Для

життєдіяль-

ності людей,

які

перебувають

зовні об'єкта

СС3

значні

наслідки

понад

400

понад

1000

понад

50000

понад

150000

національ-

ного

значення

загальнодер-

жавний

СС2

середні

наслідки

від 50

до 400

від 100

до 1000

від 100

до 50000

від 2000

до 150000

місцевого

значення

регіональний,

місцевий

СС1

незначні

наслідки

до 50 до 100 до 100 до 2000 — —

Примітка 1. Мінімальний розмір заробітної плати (м.р.з.п.) щорічно встановлюється Законом

України «Про Державний бюджет України» [1].

Примітка 2. Віднесення пам’яток культурної спадщини до національного та місцевого

значення встановлюються відповідно до Закону України «Про охорону культурної

спадщини» [2].

Примітка 3. Рівень значення об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури визначається з

використанням Додатку Г цього стандарту.

4.6 Під відмовою розуміється стан об’єкту, при якому неможливо

використовувати об’єкт або його складову частину за функціональним

призначенням.

4.7 При визначенні характеристик можливих наслідків від відмови об’єкту

враховують також можливі наслідки, які можуть бути заподіяні об'єктам, що

знаходяться у зоні його впливу.

4.8 При підрахунку кількості осіб, яким може загрожувати небезпека для

життя чи здоров’я, вважають, що на об’єкті постійно перебувають люди, якщо

вони знаходяться там більше восьми годин на добу та не менше 150 днів на рік

(загалом не менше 1200 годин за рік).

Особами, які періодично відвідують об’єкт, вважають тих, які перебувають

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

5

там не більше восьми годин на добу протягом не більше ніж 150 днів на рік

(загалом від 450 до 1200 годин за рік).

Небезпекою для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об’єкту, є

можливе порушення умов їх життєдіяльності більше ніж на три доби.

4.9 Для підрахунку можливих матеріальних збитків i (або) соціальних

втрат від відмови об’єкту, пов'язаних з припиненням експлуатації або із втратою

його цілісності, проектувальник визначає найбільш імовірні прогнози можливої

аварії (наприклад, пошкодження, вихід із ладу, руйнування будинку, будівлі,

споруди, лінійного об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури або їх

частин), що сталася з техногенних або природних причин. Перелік цих прогнозів

наводиться у пояснювальній записці проекту у розділі «Забезпечення надійності

та безпеки» або «Розрахунок категорії складності».

Можливі збитки оцінюють виходячи з прогнозованого сценарію аварії, з

урахуванням передбачених проектом заходів щодо локалізації можливої аварії

(наприклад, поділенням об’єкту будівництва на окремі частини). Рекомендації

щодо побудови сценарію аварії надані у Додатку Б.

4.10 Збитки від руйнування чи пошкодження основних фондів

розраховують виходячи з втрати їх залишкової вартості, тобто балансової

вартості з урахуванням амортизації. Приймаємо, що відмова трапиться на

момент середнього значення встановленого терміну експлуатації Tef, тому

залишкову вартість розраховують на цей момент часу. Збитки від можливого

руйнування основних фондів розраховують за формулою (4.1):

a,

1

1

2

n

i ef i

i

c P T K

æ ö

F = ç — ´ ÷

è ø

å

(4.1)

де Ф – прогнозовані втрати (тис. грн.);

с — коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю

втрачаються під час аварії. Значення с можна оцінювати при аналізі сценарію

розвитку аварії відповідно до Додатку Б. Попередньо приймаємо с=0,45;

i P

— вартість і-го виду основних фондів, що можуть бути втрачені,

під якою слід розуміти загальну вартість, визначену на підставі ДБН Д.1.1-1

(тис. гривень);

Tef — середнє значення встановленого терміну експлуатації основних

фондів (років);

a,i K — коефіцієнт амортизаційних відрахувань i-го виду основних

фондів;

n — кількість видів основних фондів.

4.11 До об’єктів культурної спадщини національного або місцевого

значення відносять об’єкти, які занесені до Державного реєстру нерухомих

пам’яток України [3] та відповідного Переліку об'єктів культурної спадщини.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

6

Для об’єктів будівництва, які проектують в охоронній зоні, слід

враховувати можливість їх впливу на об’єкти культурної спадщини

національного або місцевого значення, відповідно до ДБН Б.2.2-2. Розміри

охоронної зони не повинні бути меншими двох горизонтальних або

вертикальних розмірів пам’ятки (більший з них).

4.12 Для визначення рівня об’єктів будівництва інженерно-транспортної

інфраструктури (загальнодержавний, регіональний чи місцевий) доцільно

використовувати показники містобудівної документації відповідно до Закону

України «Про регулювання містобудівної діяльності» [4]:

— до об’єктів будівництва інженерно-транспортної інфраструктури

загальнодержавного рівня слід відносити об’єкти, що будуються відповідно до

Генеральної схеми планування території України, перетинають територію чи

забезпечують потребу у цих об’єктах не менше двох регіонів (областей України,

Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя);

— до об’єктів будівництва інженерно-транспортної інфраструктури

регіонального рівня слід відносити об’єкти, що будуються на території Автономної

Республіки Крим та областей України, міст Києва та Севастополя;

— до об’єктів будівництва інженерно-транспортної інфраструктури місцевого

рівня слід відносити об’єкти, що будуються на території населених пунктів.

Для автомобільних доріг загального користування також слід враховувати

класифікаційні положення Закону України «Про автомобільні дороги» [5].

4.13 Особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії

складності лінійних об’єктів будівництва інженерно-транспортної інфраструктури

можуть бути регламентовані галузевими нормами.

4.14 При розробленні проектної документації на капітальний ремонт частини

існуючого об’єкту (приміщень, квартир) без повного призупинення його

використання за функціональним призначенням категорію складності об’єкту

будівництва за такою документацією визначають без урахування категорії

складності об’єкту, що експлуатується.

При виконанні поточного ремонту, перепланування та/або переобладнання

окремих приміщень (квартир) без втручання в несучі та огороджувальні

конструкції, а також інженерні системи об’єкту, клас наслідків (відповідальності) та

категорію складності не визначають.

4.15 Приклади розрахунку класу наслідків (відповідальності) та категорії

складності об’єктів будівництва наведені у Додатку В.

Для попереднього визначення класу наслідків (відповідальності) за

характеристикою «Припинення функціонування об’єктів інженерно-транспортної

інфраструктури» слід користуватися Додатком Г.

4.16 Незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 слід встановлюється

клас наслідків (відповідальності) не меншим ніж:

— СС3 — для об’єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих згідно з

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

7

Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» [6];

— ССЗ — для сховищ цивільного захисту (цивільної оборони) незалежно

від місця розташування, місткості та класу захисту.

Для вбудованих протирадіаційних укриттів цивільного захисту (цивільної

оборони) клас наслідків (відповідальності) приймається таким, як для всієї будівлі

або споруди.

Для окремо розташованих протирадіаційних укриттів цивільного захисту

(цивільної оборони) клас наслідків (відповідальності) визначається на загальних

умовах.

5. ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК КЛАСУ

НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) ТА КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ

ЩОДО ОБ’ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА НЕВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

5.1 Для об’єктів будівництва невиробничого призначення кількість осіб,

для яких враховується можлива небезпека, визначається таким чином:

— у житлових будинках — кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті

(N1), визначається за нормою 21 квадратний метр загальної площі на власника

(наймача) та кожного члена його сім’ї та додатково 10,5 квадратних метрів на

сім’ю (зазначена норма не застосовується при проектуванні гуртожитків та

житла соціального призначення);

— у будинках із житлового фонду соціального призначення – кількість осіб,

які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно до встановлених

тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом [7],

визначається за нормою 22 квадратних метри загальної площі на сім’ю із двох

осіб та додатково 9,3 квадратних метри на кожного наступного члена сім'ї;

— у соціальних гуртожитках – кількість осіб, які постійно перебувають на

об’єкті (N1), відповідно до встановлених тимчасових мінімальних норм

забезпечення соціальним житлом [7] визначається нормою 6 квадратних метрів

житлової площі на кожного мешканця;

— у гуртожитках – кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1),

відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 8 квадратних метрів

житлової площі на кожного мешканця;

— у гуртожитках для аспірантів – кількість осіб, які постійно перебувають

на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 10

квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;

— у громадських будинках кількість постійно (N1) і тимчасово

перебуваючих (N2) людей визначається згідно з положеннями будівельних норм

на відповідні типи будинків;

— кількість осіб, які перебувають зовні об’єкта (N3), визначають за

формулою (5.1):

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

8

N3 = a × N1 (5.1)

Коефіцієнт a визначається за таблицею 2.

Таблиця 2 – Значення коефіцієнту a

Умовна висота

будинку, м

Значення коефіцієнту a при розміщенні будинку:

у сільській

місцевості

у малому місті

або у спальному

районі великого

міста

у центрі великого

міста

Менше за 10 1,0 1,0 1,3

Від 10 до 30 1,0 1,3 1,5

Більше ніж 30 1,3 1,5 2,0

5.2 При підрахунку обсягу можливого економічного збитку від руйнування

чи пошкодження основних фондів для житлових будинків приймається, що

коефіцієнт амортизаційних відрахувань дорівнює 0,01, а встановлений термін

експлуатації дорівнює 100 рокам і с=0,45.

1

0,45 1 100 0,01 0,225

2

n n

i i

i i

P P

æ ö

F = ç — ´ ÷ =

è ø

å å (5.2)

Приклади розрахунку класу наслідків (відповідальності) житлових

будинків наведені у Додатку В.

6. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КЛАСУ НАСЛІДКІВ

(ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ОБ’ЄКТІВ, ЩО

РОЗТАШОВАНІ У СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ

6.1 При проектуванні об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС1 для

визначення розрахункової сейсмічної інтенсивності необхідно використовувати

карту 3СР-2004-А. При проектуванні об’єктів будівництва І категорії складності

класу наслідків (відповідальності) СС1, розташованих на території Автономної

Республіки Крим та Одеської області, можливо використовувати карту

3СР-2004-А0.

При проектуванні об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС2 для

визначення розрахункової сейсмічної інтенсивності необхідно використовувати

карту 3СР-2004-А. При проектуванні житлових і громадських будинків висотою

понад 73,5 м та об’єктів, що віднесені до потенційно небезпечних, але не

ідентифіковані як об’єкт підвищеної небезпеки відповідно до [6] рекомендується

використовувати карту 3СР-2004-В.

При проектуванні об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС3 для

визначення розрахункової сейсмічної інтенсивності потрібно використовувати

карту 3СР-2004-С.

Вибір відповідної карти здійснюється відповідно до вимог 1.1.1

ДБН В.1.1-12.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

9

6.2 Розрахункове значення зусилля, напруження або іншого силового

фактору, що відповідає розрахунковій комбінації сейсмічного та інших

навантажень, і за яким реалізується перевірка несучої здатності конструктивного

елементу споруди, розраховується за формулою (6.1)

γ p

d n stat

N

N N

m

= + , (6.1)

де γ n — коефіцієнт відповідальності;

stat N — доля розрахункового значення силового фактору, яка обумовлена

всіма врахованими навантаженнями, що увійшли у особливе сполучення

відповідно до п. 2.1.1 ДБН В.1.1-12, окрім сейсмічного навантаження;

p N — доля розрахункового значення силового фактору, яка пов’язана з

сейсмічним навантаженням і визначається відповідно до пп. 2.3.8, 2.3.9

ДБН В.1.1-12;

m — коефіцієнт, що враховує підвищення механічних властивостей

матеріалів при високих швидкостях навантаження і визначається відповідно до

п. 2.5.3 ДБН В.1.1-12.

Примітка. Коефіцієнт відповідальності γ n визначається таблицею 5 ДБН В.1.2-14

відповідно класу наслідків (відповідальності) об’єкту будівництва та категорії

відповідальності їх конструктивного елементу. При цьому для розрахунків на максимальні

розрахункові землетруси (МРЗ) цей коефіцієнт приймається як для аварійної розрахункової

ситуації, а при розрахунках на проектні землетруси (ПЗ) — як для перехідної розрахункової

ситуації.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

10

Додаток А

(обов’язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ОБ’ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА З

УРАХУВАННЯМ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ)

А.1 Категорія складності об’єкту будівництва приймається на підставі

визначеного класу наслідків (відповідальності) за характеристиками таблиці А.1.

Таблиця А.1

Категорія складності об’єкту будівництва

Клас наслідків (відповідальності)

будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів

інженерно-транспортної інфраструктури

Характеристика можливих наслідків від відмови будинків, будівель, споруд,

лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури

Можлива небезпека

Обсяг можливого

економічного збитку

Втрата об’єктів культурної

спадщини

Припинення

функціонування об’єктів

інженерно-транспортної

інфраструктури

Для здоров’я і життя

людей, які постійно

перебувають на об’єкті

Для здоров’я і життя

людей, які періодично

перебувають на об’єкті

Для життєдіяльності

людей, які перебувають

зовні об’єкта

кількість

осіб

кількість

осіб

кількість

осіб

м.р.з.п

категорії

об’єктів

рівень

V

СС3

значні

наслідки

понад 400 понад 1000

понад

50000

понад

150000

національного

значення

загально-

державний

IV

СС2

середні

наслідки

300-400 500-1000

10000-

50000

15000-

150000

місцевого

значення

регіональний

III 50-300 100-500 100-10000

2000-

15000

— місцевий

II

СС1

незначні

наслідки

0-50 50-100 до 100 до 2000 — —

I 0 до 50 до 100 до 2000 — —

А.2 Виходячи з того, що об’єкти, які відповідно до Переліку видів

діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку [8], а

також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-

технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону «Про

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

11

об’__________єкти підвищеної небезпеки» [6] несуть реальну загрозу виникнення

надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити

до V категорії складності згідно з Порядком віднесення об’єктів будівництва до

IV і V категорій складності [9]. Клас наслідків (відповідальності) таких будинку,

будівлі, споруди або лінійного об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури

визначається та застосовується при проектуванні відповідно до розділів 4 та 6

цього стандарту.

Примітка. У разі наявності сумнівів щодо віднесення об'єктів будівництва до тієї чи

іншої категорії складності з метою отримання підтвердження правильності вибору

проектувальник може звернутися до експертних організацій, що відповідають критеріям,

встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної

політики у сфері містобудування [16], інформація про які розміщена на його офіційному сайті.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

12

Додаток Б

(довідковий)

ПРОГНОЗУВАННЯ МОЖЛИВИХ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА

СКЛАДАННЯ СЦЕНАРІЮ РОЗВИТКУ АВАРІЙ

Б.1 Сценарій аварії – це модель послідовності подій, що можуть статися

внаслідок виникнення ініціюючого впливу (перевантаження, помилки

персоналу, аварійної відмови захисних пристроїв тощо) на конструкції будинку,

будівлі чи споруди.

При цьому слід використовувати так званий принцип одиничної відмови,

коли вважається, що аварійна ситуація ініціюється лише одним чинником

(відмовою одного елементу конструкції, однією помилкою персоналу, одним

порушенням технологічного процесу).

Б.2 Крім звичайних розрахункових ситуацій, що повинні передбачатися

під час проектування, слід аналізувати можливість виникнення і наслідки

аварійних ситуацій, що можуть виникнути за рахунок позапроектних впливів чи

помилок персоналу (проектувальників, будівельників, експлуатаційного

персоналу тощо).

Рекомендується розглянути можливість, наприклад, таких подій:

— вихід із ладу і руйнування окремої несучої конструкції за рахунок її

перевантаження понадпроектними сполученнями навантажень і впливів;

— виникнення великих просадок ґрунтових основ при їх аварійному

замочуванні;

— вплив можливого карстового провалу, зсувів ґрунту тощо;

— вплив ударів від наїзду транспортних засобів;

— можливість відмови конструкцій при виникненні пожежі;

— пошкодження будівельних конструкцій аварійними вибухами

(наприклад, побутового газу);

— можливість порушення технологічного регламенту чи пошкодження

устаткування (розриви трубопроводів, падіння вантажів, інші позапроектні

впливи).

Для багатоповерхових будинків і будівель у якості ініціюючих подій слід

враховувати гіпотетичні обвалення, що перераховані у пункті Е.1.2

ДБН В.2.2-24.

Визначення переліку можливих подій, які можуть ініціювати аварійний

стан, дає можливість прогнозувати причини та місця виникнення небезпечних

явищ та розробляти заходи щодо локалізації можливої аварії (поділення споруди

на окремі частини, встановлення дублюючих конструкцій чи додаткових в’язів

тощо).

Б.3 Аналіз розвитку аварійної ситуації виконується на рівні експертних

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

13

оцінок.

Розвиток аварійної ситуації слід розглядати крок за кроком з урахуванням

місця її виникнення та можливості її локалізації. Кінцевою метою такого аналізу

є оцінка зони руйнування, розміру збитків, оцінка кількості осіб, які при цьому

потрапляють у зону ризику.

Б.4 Якщо розглядається об’єкт, кожна складова якого оцінюється окремо,

сценарії розвитку аварії повинні розглядати також аварійну поведінку мереж

тепло- , водо- газо- , електропостачання та інших, які забезпечують

функціонування об’єкту.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

14

Додаток В

(довідковий)

ПРИКЛАДИ ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ)

ТА КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ОБ’ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА

У додатку приведені приклади визначення класу наслідків

(відповідальності) і категорій складності різних по функціональному

призначенню будинків, будівель та споруд.

Приклади не є еталонними розрахунками для того або іншого

функціонального виду об’єкту будівництва, а розкривають можливий алгоритм

визначення класів наслідків (відповідальності) і категорій складності.

Примітка 1. У прикладах застосовується показник опосередкованої вартості

спорудження житла у м. Києві відповідно до наказу Мінрегіону № 387 від 27.07.2012.

Показник вартості у розрахунку на 1 м2 загальної площі враховує позаквартирні площі

будинку, тому для розрахунку вартості будинку як місткість взята виключно загальна площа

квартир будинку.

При визначенні класу наслідків (відповідальності) і категорій складності об’єктів

будівництва житла у тому чи іншому регіоні слід використовувати показники опосередкованої

вартості спорудження житла за регіонами, які затверджуються центральним органом

виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування і

діють на момент виконання розрахунку.

Примітка 2. Мінімальний розмір заробітної плати слід уточнювати на момент

виконання розрахунку відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» [1].

Мінімальний розмір заробітної плати (м.р.з.п.) на час виконання розрахунку становить

1102 грн.

Примітка 3. При розрахунку вартості паркінгу, магазину, складу тощо можуть

застосовуватись вартісні показники об’єкта-аналога.

Приклад В.1.

Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності 24-х

поверхового 144-х квартирного житлового будинку (з обмеженою площею

поверху).

1. Приймаємо 6-квартирну секцію за формулою квартир поверху

1-1-2-2-3-3.

Примітка. Принципово така формула квартир можлива, але для розширеного сходово-

ліфтового вузла в 24-х поверховому будинку не є раціональною.

Визначаємо розрахункову кількість мешканців у залежності від площі

квартири (за нормою 21 м2 на людину плюс 10,5 м2 на сім’ю).

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

15

Таблиця В.1

Кількість

кімнат у

квартирі

Площа квартир,

м2

Кількість

квартир на

будинок

Загальна

площа

квартир на

будинок, м2

Розселення на

квартиру

(розрахунковий

коефіцієнт на

заселення)

Розселення на

будинок, осіб

1 40,5 (30+10,5) 48 1944 1,43 69

2 52,5 (42+10,5) 48 2520 2 96

3 65,5 (55+10,5) 48 3144 2,62 126

Всього 144 7608 291

Кількість осіб, які постійно перебувають в будинку N1 дорівнює 291.

За кількістю осіб, які постійно перебувають на об’єкті, житловий будинок

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ категорії складності.

2. Тимчасове перебування людей у житлових будинках не нормоване і в

будь-якому випадку не повинно перевищувати 50 % від людей, що постійно

перебувають у будинку, тобто N2 становитиме 145 осіб.

За кількістю осіб, які періодично перебувають на об’єкті, житловий

будинок відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ категорії

складності.

3. Кількість осіб, які перебувають зовні об’єкту (для спального району),

визначаємо за формулою (5.1):

N3 = α×N1 = 1,5×291=437 осіб,

α приймається відповідно до таблиці 2.

За кількістю осіб, які перебувають зовні об’єкту, житловий будинок

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ категорії складності.

4. Згідно з розрахунком кількість квадратних метрів в будинку дорівнює –

7608.

Розрахункова вартість 1 м2 приймається 5986 грн. за м2 площі квартири1).

Розрахункова вартість будинку складає:

5986×7608=45541 тис. грн.

Прогнозовані збитки визначаються за формулою (5.2):

0,225×45541=10247 тис. грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

складає:

10247/1,1022)=9298,5 м.р.з.п.

Визначена сума не перевищує обсяг припустимого економічного збитку

для класу наслідків (відповідальності) СС2, таким чином об’єкт відноситься до

ІІІ категорії складності.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

16

5. Будинок не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної

спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.

6. Приймаємо, що будівництво будинку передбачається у звичайних

інженерно-геологічних умовах, при відсутності таких ускладнюючих умов як

сейсміка, просадки тощо. Будинок не є об’єктом підвищеної екологічної

небезпеки.

7. Приймаємо, що відмова будинку не впливає на припинення роботи

об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики.

Висновок. За всіма наведеними розрахунками характеристик можливих

наслідків відповідно до таблиці 1 24-х поверховий 144-х квартирний житловий

будинок відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2, а за критеріями

таблиці А.1 належить до ІІІ категорії складності.

Приклад В.2.

Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності

односекційного 16-ти поверхового 96-ти квартирного житлового будинку.

1. Приймаємо 6-квартирну секцію за кількістю кімнат у квартирах поверху

1-1-2-2-3-3.

Визначаємо розрахункову кількість людей у залежності від площі квартири

(за нормою 21 м2 на людину плюс 10,5 м2 на сім’ю).

Таблиця В.2

Кількість

кімнат у

квартирі

Площа

квартири, м2

Кількість

квартир на

будинок

Загальна

площа

квартир на

будинок, м2

Розселення на

квартиру

(розрахунковий

коефіцієнт на

заселення)

Розселення на

будинок,

осіб

1 40,5 (30+10,5) 32 1296 1,43 46

2 52,5 (42+10,5) 32 1680 2 64

3 65,5 (55+10,5) 32 2096 2,62 84

Всього 96 5072 194

Кількість людей, які постійно перебувають у будинку N1 становить 194

особи.

За кількістю осіб, які постійно перебувають на об’єкті, житловий будинок

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та IІІ категорії складності.

2. Тимчасове перебування людей у житлових будинках не нормоване і у

будь-якому випадку не перевищує 50% від людей, що постійно перебувають у

будинках, тобто N2 становитиме 97 осіб.

За кількістю осіб, які періодично перебувають на об’єкті, житловий

будинок відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 та ІІ категорії

складності.

3. Кількість людей, які перебувають поза об’єктом (для спального району),

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

17

визначаємо за формулою (5.1):

N3 = α×N1 = 1,5×194 = 291 особа,

α приймається відповідно до таблиці 2

За кількістю осіб, які перебувають зовні об’єкту, житловий будинок

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ категорії складності.

4. Згідно з розрахунком кількість квадратних метрів у будинку дорівнює –

5072.

Розрахункова вартість 1 м2 приймається 5986 грн. за 1 м2 площі квартири1).

Розрахункова вартість будинку складає:

5986×5072=30360 тис. грн.

Прогнозовані збитки визначаються за формулою (5.2):

Ф = 0,225×30360=6831 тис. грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

складає:

6831/1,1022)=6198 м.р.з.п.

Відповідно до таблиці 1 житловий будинок відноситься до класу наслідків

(відповідальності) СС2 та ІІІ категорії складності.

5. Будинок не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної

спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.

6. Приймаємо, що відмова будинку не впливає на припинення роботи

об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики.

Висновок. Відповідно до 4.4 цього стандарту клас наслідків

(відповідальності) об’єкту будівництва встановлюється за найвищою

характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

За критеріями таблиці 1 «Можлива небезпека для здоров’я і життя людей,

які постійно перебувають на об’єкті», «Можлива небезпека для життєдіяльності

людей, які перебувають зовні об’єкта», «Обсяг можливого економічного збитку»

16-ти поверховий 96-ти квартирний житловий будинок відноситься до класу

наслідків (відповідальності) СС2, а відповідно до таблиці А.1 належить до ІІІ

категорії складності...

Приклад В.3.

Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності 16-ти

поверхового 192-х квартирного двосекційного житлового будинку з підземним

паркінгом.

1. Житловий будинок складається з двох секцій, відокремлених одна від

одної деформаційним швом, що мають спільний підземний паркінг, який

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

18

розташований під будинком.

Приймаємо 6-квартирну секцію за кількістю кімнат у квартирах поверху

1-1-2-2-3-3.

Передбачено один ввід інженерних мереж до двох секцій через підвальне

приміщення. Електричне живлення обох секцій здійснюється від однієї

електрощитової, розташованої у підвальному поверсі однієї з секцій,

індивідуальний тепловий пункт розміщений у підвальному поверсі іншої секції.

Визначаємо розрахункову кількість мешканців у залежності від площі

квартири (за нормою 21 м2 на людину плюс 10,5 м2 на сім’ю) у табличному

вигляді.

Таблиця В.3

Кількість

кімнат у

квартирі

Площа

квартири, м2

Кількість

квартир на

будинок

Загальна

площа квартир

на будинок, м2

Розселення на

квартиру

(розрахунковий

коефіцієнт на

заселення)

Розселення на

будинок,

осіб

1 40,5 (30+10,5) 64 2592 1,43 92

2 52,5 (42+10,5) 64 3360 2 128

3 65,5 (55+10,5) 64 4192 2,62 168

Всього 192 10144 388

Кількість людей, які постійно перебувають у житловій частині будинку N1

дорівнює 388 осіб. Загальна кількість людей з постійним перебуванням

(включаючи персонал обслуговування паркінгу та чергових консьєрж) складає 5

осіб: 388+5=393 особи.

За кількістю осіб, які постійно перебувають на об’єкті, житловий будинок з

підземним паркінгом відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та

IV категорії складності.

2. Тимчасове перебування людей у житлових будинках не нормоване і у

будь-якому випадку не перевищує 50% від людей, що постійно перебувають у

будинках, тобто N2 становитиме 196 осіб. Особи, які періодично присутні у

паркінгу не враховувалися, так як, в основному, це ті ж самі мешканці будинку.

За кількістю осіб, які періодично перебувають на об’єкті, житловий

будинок з підземним паркінгом відноситься до класу наслідків

(відповідальності) СС2 та ІІІ категорії складності.

3. Кількість осіб, які перебувають поза об’єктом (для центру міста),

визначаємо за формулою (5.1):

N3 = α×N1 =2,0×393=786 осіб,

α приймається відповідно до таблиці 2

За кількістю осіб, які перебувають зовні об’єкту, житловий будинок з

підземним паркінгом відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та

ІІІ категорії складності.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

19

4. Згідно з розрахунком загальна площа квартир у двох секціях житлового

будинку дорівнює 10144 м2. Площа паркінгу для паркування складає 870 м2.

Кількість паркувальних місць – 58 (виходячи з площі паркінгу, відповідно до

таблиці 1 ДБН В.2.3-15).

Розрахункова вартість 1 м2 приймається 5986 грн. за м2 площі квартири1).

Розрахункова вартість 1м2 підземного паркінгу – 8100 грн. за м2 його площі3).

Розрахункова вартість складає:

5986×10144=60722 тис. грн.

8100×870=8970 тис. грн.

Розрахункова вартість всього будинку складає:

60722+8970=69692 тис. грн.

Прогнозовані збитки визначаються за формулою (5.2):

Ф = 0,225×69692=15680,7 тис. грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

складає:

15680,7/1,1022) = 14229 м.р.з.п.

Відповідно до таблиці 1 житловий будинок з підземним паркінгом

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ категорії складності.

5. Будинок не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної

спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.

6. Приймаємо, що відмова будинку не впливає на припинення роботи

об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики загальнодержавного, регіонального чи

місцевого рівнів.

7. Відмова (руйнування) однієї із секцій будинку може призвести до

припинення функціонування засобів інженерного забезпечення (мереж тепло- ,

водо- газо- , електропостачання та інших) всього об’єкту.

8. Руйнування однієї із секцій може спричинити часткове руйнування

конструкцій сусідньої секції.

Висновок. Відповідно до 4.4 цього стандарту клас наслідків

(відповідальності) об’єкту будівництва встановлюється за найвищою

характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

Виходячи з того, що найвищою характеристикою для 16-ти поверхового

192-х квартирного двосекційного житлового будинку з підземним паркінгом є

«Можлива небезпека для здоров’я і життя людей, які постійно перебувають на

об’єкті», зазначений об’єкт будівництва, відповідно до таблиці 1, відноситься до

класу наслідків (відповідальності) СС2, а за критеріями таблиці А.1 належить до

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

20

ІV категорії складності.

Приклад ____________В.4.

Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності

об’єкту будівництва – житлового комплексу, який складається з трьох однакових

односекційних 17-ти поверхових 102-х квартирних житлових будинків, окремо

розташованого продовольчого магазину з дворівневим підземним паркінгом та

трансформаторної підстанції.

Проектування об’єкта будівництва, до складу якого входить декілька

окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об’єктів інженерно-

транспортної інфраструктури, здійснюється на підставі вихідних даних, у тому

числі містобудівних умов і обмежень, на об’єкт будівництва в цілому.

Категорія складності такого об’єкта будівництва визначається за усіма

показниками таблиці А.1, розрахованими для об’єкта будівництва в цілому.

Клас наслідків (відповідальності) визначається окремо для кожного

будинку, будівлі або споруди, що входять до житлового комплексу.

Визначення класу наслідків (відповідальності) житлового односекційного

17-ти поверхового будинку.

1. Визначаємо кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1).

Розрахункова кількість мешканців у житловому будинку залежить від

площі квартири (за нормою 21 м2 на людину плюс 10,5 м2 на сім’ю).

Схема квартир поверху – 1-1-2-2-3-3. Кількість поверхів – 17.

Таблиця В.4

Кількість

кімнат у

квартирі

Площа

квартири, м2

Кількість

квартир на

будинок

Загальна

площа

квартир на

будинок, м2

Розселення на

квартиру

(розрахунковий

коефіцієнт на

заселення)

Розселення на

будинок,

осіб

1 40,5 (30+10,5) 34 1377 1,43 49

2 52,5 (42+10,5) 34 1785 2 68

3 65,5 (55+10,5) 34 2227 2,62 89

Всього 102 5389 206

Кількість осіб, які постійно перебувають у житловому будинку N1

становить 206 осіб.

За кількістю осіб, які постійно перебувають на об’єкті, житловий будинок

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

2. Кількість осіб, які періодично перебувають у житловому будинку

приймаємо:

N2 =206×0,5=103 особи

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

21

За кількістю осіб, які періодично перебувають на об’єкті, житловий

будинок відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

3. Кількість осіб, які перебувають зовні об’єкту визначаємо за

формулою:

N3 =α×N1 =1,5×206 = 309 осіб,

α приймається відповідно до таблиці 2 (для спального району).

За кількістю осіб, які перебувають зовні об’єкту, житловий будинок

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

4. Для визначення обсягу можливого економічного збитку

розраховуємо вартість спорудження житлового будинку.

Загальна площа квартир у будинку дорівнює 5389 м2.

Показник вартості 1 м2 площі квартири приймається – 5986 гривні1).

Розрахункова вартість складає:

5986×5389=32 258,554 тис. грн.

Прогнозовані збитки визначаються за формулою (5.2):

Ф = 0,225×32 258,554=7258,174 тис. грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

складає:

7 258,174/1,1022) = 6586,3 м.р.з.п.

Відповідно до таблиці 1 житловий будинок відноситься до класу наслідків

(відповідальності) СС2.

5. Житловий будинок не розташований в охоронній зоні об’єктів

культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.

6. Приймаємо, що відмова житлового будинку не впливає на

припинення роботи об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики

загальнодержавного, регіонального чи місцевого рівнів.

Висновок. За всіма наведеними розрахунками характеристик можливих

наслідків відповідно до таблиці 1 житловий будинок відноситься до класу

наслідків (відповідальності) СС2.

Визначення класу наслідків (відповідальності) продовольчого магазину з

дворівневим підземним паркінгом.

7. Визначаємо кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті N1.

Згідно технологічних рішень кількість співробітників магазину (продавці,

обслуговуючий персонал) складає 35 осіб, персоналу обслуговування паркінгу –

12 осіб.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

22

N1 = 35+12=47 осіб

За кількістю осіб, які постійно перебувають на об’єкті, продовольчий

магазин з дворівневим підземним паркінгом відноситься до класу наслідків

(відповідальності) СС1.

8. Визначаємо кількість осіб, які періодично перебувають у магазині (N2).

Загальна площа магазину 1500 м2, у тому числі торгівельних залів 800 м2.

Відповідно до 8.2 ДБН В.2.2-23 кількість покупців визначається із

розрахунку 3 м2 торгівельної площі (з урахуванням обладнання) на особу:

N2 =800/3=267 осіб

За кількістю осіб, які періодично перебувають на об’єкті, продовольчий

магазин з дворівневим підземним паркінгом відноситься до класу наслідків

(відповідальності) СС2.

9. Кількість осіб, які перебувають зовні продовольчого магазину з

дворівневим підземним паркінгом, визначаємо в залежності від загальної

кількості постійно перебуваючих людей у трьох житлових будинках та

продовольчому магазині з дворівневим підземним паркінгом:

N3 =3×1,5×206+1,0×47=974 особи,

α приймається відповідно до таблиці 2 (для спального району).

За кількістю осіб, які перебувають зовні об’єкту, продовольчий магазин з

дворівневим підземним паркінгом відноситься до класу наслідків

(відповідальності) СС2.

10. Для визначення обсягу можливого економічного збитку визначаємо

вартість магазину та підземного паркінгу.

Продовольчий магазин загальною площею 1500 м2. За об’єктом-аналогом

продовольчого магазину вартість 1 м2 загальної площі з урахуванням обладнання

складає 6 800 гривень3).

Розрахункова вартість магазину:

6800×1500=10200 тис. грн.

Прогнозовані збитки для будівлі магазину визначаються за формулою

(5.2):

Ф=0,225×10200=2295 тис. грн.

Відповідно до таблиці 1 будівля магазину відноситься до класу наслідків

(відповідальності) СС2.

11. Дворівневий підземний паркінг на 153 машино-місця.

Загальна площа дворівневого підземного паркінгу складає 5 000 м2.

За об’єктом-аналогом паркінгу вартість 1 м2 загальної площі складає 8 100

гривень3).

Розрахункова вартість паркінгу:

8100×5000=40500 тис. грн.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

23

12. Прогнозовані збитки для дворівневого підземного паркінгу

визначаються за формулою (5.2):

Ф = 0,225×40500=9112,5 тис. грн.

13. Сумарний показник прогнозованих збитків для продовольчого

магазину з дворівневим підземним паркінгом складає:

Ф = 2295+9112,5=11407,5 тис. грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

складає:

11407,5/1,1022) = 10351,63 м.р.з.п.

Відповідно до таблиці 1 продовольчий магазин з дворівневим підземним

паркінгом відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

14. Будівля не розташована в охоронній зоні об’єктів культурної

спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.

15. Приймаємо, що відмова будівлі не впливає на припинення роботи

об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики загальнодержавного, регіонального чи

місцевого рівнів.

Висновок. За всіма наведеними розрахунками характеристик можливих

наслідків відповідно до таблиці 1 продовольчий магазин з дворівневим

підземним паркінгом відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Визначення класу наслідків (відповідальності) трансформаторної

підстанції (ТП-10/0,4 кВ).

16. За кількістю постійно та тимчасово перебуваючих осіб

трансформаторна підстанція відноситься до класу наслідків (відповідальності)

СС1 та І категорії складності.

17. Кількість осіб, які перебувають зовні трансформаторної підстанції,

приймається з урахуванням того, що трансформаторна підстанція обслуговує всі

будівлі комплексу та визначається в залежності від загальної кількості осіб, що

постійно перебувають в трьох житлових будинках та продовольчому магазині з

дворівневим підземним паркінгом:

N3=3×206 + 47 = 665 осіб,

За кількістю осіб, які перебувають зовні, трансформаторна підстанція

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

18. Для визначення обсягу можливого економічного збитку

розраховуємо вартість спорудження трансформаторної підстанції.

Загальна площа трансформаторної підстанції дорівнює 60 м2.

За об’єктом-аналогом розрахункова вартість трансформаторної підстанції

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

24

складає 1 500 тис. грн3).

19. Прогнозовані збитки визначаються за формулою (5.3):

Ф = 0,225×1500000=337,500 тис. грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

складає:

337,500/1,1022)=306 м.р.з.п.

Відповідно до таблиці 1 будівля трансформаторної підстанції відноситься

до класу наслідків (відповідальності) СС1.

20. Будівля трансформаторної підстанції не розташована в охоронній зоні

об’єктів культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.

21. Приймаємо, що відмова будівлі не впливає на припинення роботи

об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики загальнодержавного, регіонального чи

місцевого рівнів.

Висновок. За всіма наведеними розрахунками характеристик можливих

наслідків відповідно до таблиці 1 трансформаторна підстанція відноситься до

класу наслідків (відповідальності) СС2.

Визначення категорії складності об’єкта будівництва в цілому.

Загальні показники для житлового комплексу з трьох однакових

односекційних 17-ти поверхових 102-х квартирних житлових будинків, окремо

розташованого продовольчого магазину з дворівневим підземним паркінгом та

трансформаторної підстанції.

1. Кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), складається з

кількості осіб, що постійно перебувають у трьох житлових будинках та

продовольчому магазині з підземним паркінгом, і дорівнює:

N1 = 3×206+47=665 осіб

Відповідно до таблиці А.1 за кількістю осіб, які постійно перебувають на

об’єкті в цілому, комплекс відноситься до V категорії складності.

2. Кількість осіб, які періодично перебувають на об’єкті (N2), складається з

кількості періодично перебуваючих у трьох житлових будинках та

продовольчому магазині з дворівневим підземним паркінгом і дорівнює:

N2 =3×103+267=576 осіб

Відповідно до таблиці А.1 за кількістю осіб, які періодично перебувають

на об’єкті в цілому, комплекс відноситься до ІV категорії складності.

3. Кількість осіб, які перебувають зовні об’єкту, визначаємо в залежності

від загальної кількості осіб, які перебувають зовні кожного з трьох житлових

будинків та постійно перебуваючих у продовольчому магазині з дворівневим

підземним паркінгом:

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

25

N3=3×309+47=974 особи,

Відповідно до таблиці А.1 за кількістю осіб, які перебувають зовні об’єкту,

житловий комплекс відноситься до об’єктів ІІІ категорії складності.

4. Прогнозований обсяг можливого економічного збитку для об'єкту

складається з показників економічного збитку для трьох односекційних 17-ти

поверхових 102-х квартирних житлових будинків, окремо розташованого

продовольчого магазину з дворівневим підземним паркінгом та

трансформаторної підстанції:

Ф=7 258 174,65×3+11 407 500 +337 500=33519,523 тис.грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

складає:

33519,523/1,102 = 30416,9 м.р.з.п.

Відповідно до таблиці А.1 за критерієм «Обсяг можливих економічних

збитків» об’єкт в цілому відноситься до ІV категорії складності.

5. Комплекс не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної

спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.

6. Приймаємо, що відмова комплексу не впливає на припинення роботи

об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики загальнодержавного, регіонального чи

місцевого рівнів.

Висновок. Кожний з трьох однакових односекційних 17-ти поверхових

102-х квартирних житлових будинків, магазин з дворівневим підземним

паркінгом та трансформаторна підстанція, як окремі будинки та будівлі,

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2. При цьому відповідно до

наведених розрахунків за критеріями таблиці А.1 комплекс у цілому належить до

V категорії складності.

Приклад В.5.

Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності

критого спортивного залу з місцями для глядачів на 100 місць.

1. Загальна характеристика споруди, що проектується: споруда критого

універсального спортивного залу прямокутна у плані розмірами 30×48 м2, висота

до верху відмітки несучих конструкцій покриття 10 м. Конструктивна схема:

одноповерхова, однопролітна каркасна споруда з рамним сталевим каркасом та

легкими огороджувальними стіновими конструкціями.

2. Відповідно до класифікації ДБН В.2.2-13 за функціональним

призначенням та характером використання споруда відноситься до учбово-

тренувальних.

Постійний обслуговуючий персонал становить 6 осіб. Кількість змін на

добу – 3.

Розрахункова кількість людей, що постійно перебувають на об’єкті,

визначається з використанням нормативних значень пропускної здатності

відповідно до таблиць 2, 9 ДБН В.2.2-13. Відповідні дані наведені нижче у

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

26

таблиці В.5.

Таблиця В.5

Вид спорту, розрахункова одиниця Пропускна здатність, осіб/зміну

при учбово-

тренувальних зайняттях

у залі, осіб

при проведенні змагань,

осіб

баскетбол 24 48

волейбол 24 48

настільний теніс, на три столи 4 (на кожен стіл) 8 (4 на кожен стіл)

групові зайняття з загальної

фізичної підготовки

35 –

Таким чином, враховуючи обслуговуючий персонал, кількість осіб, що

постійно перебувають на об’єкті становить:

N1=48+6=54 особи

За кількістю осіб, які постійно перебувають на об’єкті, спортивний зал

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ категорії складності.

Кількість осіб, які періодично перебувають у спортивному залі

приймається від кількості місць для глядачі і дорівнює N2=100 осіб.

За кількістю осіб, які періодично перебувають на об’єкті, спортивний зал

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 та ІІ категорії складності.

3. Кількість осіб, що перебувають зовні об’єкта при висоті будівлі 15 м:

N3=α× N1

N3=1,3×54=70 осіб,

де a = 1,3 – при розміщенні споруди у спальному районі великого міста.

За кількістю осіб, які перебувають зовні об’єкта, спортивний зал

відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 та ІІ категорії складності.

4. Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого

призначення розраховуємо за формулою (4.1):

÷ø

ö

çè

æ

= å — ´

=

ef a,i

n

i 1

i T K

2

1

Ф с P 1 ,

де n =1 – кількість основних фондів;

c = 0,45 – коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів;

T років ef =100 – встановлений термін експлуатації, прийнятий відповідно

до таблиці 2 ДБН В.1.2-14;

= 0,01 a K – коефіцієнт амортизаційних відрахувань;

. . 8 , 7 гр млн Pi = – кошторисна вартість проекту-аналога (1 м2=5417

гривень3)).

Ф=0,45×7800×(1-50×0,1)=1755 тис.грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

складає:

1755/1,1022) = 1592 м.р.з.п.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

27

Відповідно до таблиці 1 об’єкт відноситься до класу наслідків

(відповідальності) СС1 та І категорії складності.

5. Будівля не розташована в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і

не є об’єктом культурної спадщини.

Висновок. Відповідно до 4.4 цього стандарту клас наслідків

(відповідальності) об’єкту будівництва встановлюється за найвищою

характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

Виходячи з того, що найвищою характеристикою для будівлі критого

спортивного залу з місцями для глядачів для навчального закладу є «Можлива

небезпека для здоров’я і життя людей, які постійно перебувають на об’єкті»,

зазначений об’єкт будівництва, відповідно до таблиці 1, відноситься до класу

наслідків (відповідальності) СС2, а за критеріями таблиці А.1 належить до ІІІ

категорії складності.

Приклад В.6.

Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності

виробничої будівлі – сигаретного цеху тютюнової фабрики.

Загальна характеристика будівлі: сигаретний цех прямокутний у плані

розмірами 24×144 м, поділений поперечним деформаційним швом на два відсіки

довжиною 72 м. Висота до верху несучих конструкцій покриття 10,5 м.

Конструктивна схема будівлі: одноповерхова, однопролітна каркасна споруда зі

змішаним каркасом (колони залізобетонні, покриття – сталеві ферми з легкими

огороджувальними конструкціями покрівлі, огороджуючі конструкції стін –

сендвічпанелі). Сигаретний цех розташований за межами населеного пункту на

відстані 5 км.

Передбачається,

N1 – кількість робітників, що постійно працюють у цеху – 25 осіб;

N2 – кількість робітників, що періодично перебувають на об’єкті – 10 осіб;

N3 – кількість осіб, що знаходяться зовні об’єкта приймається – 60 осіб.

Враховуючи наведені показники, об’єкт відноситься до класу наслідків

(відповідальності) СС1 та ІІ категорії складності.

Можливі економічні збитки підраховуються виходячи із найбільш

імовірного прогнозу аварії будівлі, наведеного у пояснювальній записці проекту.

Цей прогноз передбачає руйнування покриття одного із відсіків під впливом

надмірного постійного і снігового навантажень. Внаслідок аварії може відбутися

пошкодження технологічного обладнання і зупинка роботи всього цеху на

термін Тзуп=20 діб. Після виконання необхідних ремонтних робіт

функціонування сигаретного цеху відновлюється у повному обсязі.

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого

призначення розраховуються за формулою (4.1):

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

28

÷ø

ö

çè

æ

´ — = å

=

ef a i

n

i

i Ф с P T K ,

1 2

1

1 ,

де n =1 – кількість основних фондів;

c = 0,45 – коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що

повністю втрачається при відмові;

= 60 ef T років – встановлений термін експлуатації для виробничих

будівель;

= 0,017 a K – коефіцієнт амортизаційних відрахувань;

= i P 100 млн. грн. – кошторисна вартість проекту-аналога3).

Ф=0,45×100000×(1-0,5×60×0,017)=22050 тис.грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

складає:

22050/1,1022) = 20009 м.р.з.п.

Враховуючи розмір можливого економічного збитку будівля сигаретного

цеху відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІV категорії

складності.

Висновок. Відповідно до 4.4 цього стандарту клас наслідків

(відповідальності) об’єкту будівництва встановлюється за найвищою

характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

За критерієм таблиці 1 «Обсяг можливого економічного збитку» будівля

сигаретного цеху тютюнової фабрики відноситься до класу наслідків

(відповідальності) СС2, а відповідно до таблиці А.1 належить до ІV категорії

складності.

Приклад B.7.

Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності

складу логістичного центру.

1. Загальна характеристика будівлі: склад логістичного центру

високостелажного зберігання прямокутний у плані розмірами 151×364 м,

поділений поперечним деформаційним швом на три відсіки довжиною

найбільшого 133 м. Будівля складу розташована поза межами населеного пункту

на відстані 5 км, складається із складських приміщень та адміністративної

частини загальною площею – 1500 м2. Висота до верху несучих конструкцій

покриття складає 11,5 м, площа більшого з відсіків – 20089 м2. Конструктивна

схема будівлі одноповерхова, однопролітна каркасна споруда зі змішаним

каркасом (колони залізобетонні, покриття – залізобетонні балки з влаштованим

по них профільованим настилом, утепленим мінеральною ватою, огороджуючі

конструкції стін – сендвічпанелі).

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

29

2. Кількість осіб, постійно працюючих на складі –180, кількість осіб

постійно працюючих в адміністративних приміщеннях – 60. Загальна кількість

N1=240 осіб.

За кількістю осіб, які постійно перебувають на об’єкті, склад логістичного

центру відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ категорії

складності.

3. Кількість осіб, які періодично перебувають на об’єкті – N2=120 осіб.

За кількістю осіб, які періодично перебувають на об’єкті, склад

логістичного центру відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ

категорії складності.

4. Кількість осіб, що знаходяться зовні об’єкта приймається N3 = 60 осіб.

За критерієм «Можлива небезпека для життєдіяльності людей, які

перебувають зовні об’єкта», склад логістичного центру відноситься до класу

наслідків (відповідальності) СС1 та ІІ категорії складності.

5. Можливі економічні збитки підраховуються виходячи із найбільш

імовірного прогнозу аварії будівлі, наведеного у пояснювальній записці проекту.

Цей прогноз передбачає руйнування покриття одного з відсіків під впливом

надмірного постійного і снігового навантажень. Внаслідок аварії може відбутися

пошкодження технологічного обладнання і зупинка роботи складу на термін

Тзуп=20 діб. Після виконання необхідних ремонтних робіт функціонування

логістичного центру відновлюється у повному обсязі.

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів складського

призначення розраховуються за формулою (4.1):

÷ø

ö

çè

æ

´ — = å

=

ef a i

n

i

i Ф с P T K ,

1 2

1

1 ,

де n =1 – кількість основних фондів;

c = 0,45 – коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що

повністю втрачається при відмові;

= 60 ef T років – встановлений термін експлуатації для складських

будівель;

= 0,017 a K – коефіцієнт амортизаційних відрахувань;

= i P 100 млн. грн. – кошторисна вартість проекту-аналога3).

Таким чином,

Ф=0,45×100000×(1-0,5×60×0,017)=22050 тис.грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

складає:

22050/1,1022) = 20009 м.р.з.п.

Враховуючи розмір можливого економічного збитку об’єкт відноситься до

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

30

класу наслідків (відповідальності) СС2 до ІV категорії складності.

Висновок. Відповідно до 4.4 цього стандарту клас наслідків

(відповідальності) об’єкту будівництва встановлюється за найвищою

характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

За критерієм таблиці 1 «Обсяг можливого економічного збитку» склад

логістичного центру відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2, а

відповідно до таблиці А.1 належить до ІV категорії складності.

Приклад В.8.

Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності

вітрової електричної станції (далі – ВЕС).

ВЕС потужністю 4 МВт (дві вітрові електричні установки ВЕУ UNISON

U88 та UNISON U93 потужністю по 2 МВт) розташована у Чорноморському

районі Автономної Республіки Крим.

Вітрові електричні станції не належать до потенційно небезпечних

об’єктів, відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» [6]

виходячи з наступного:

— ВЕС не належить до об'єктів, на яких використовуються,

виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні

речовини;

— ВЕС не належить до об'єктів, які є реальною загрозою виникнення

надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

Постійний обслуговуючий персонал (N1) складає 3 особи, крім того на

майданчику періодично може перебувати (N2) до 10 осіб.

За критеріями «Можлива небезпека для здоров’я і життя людей, які

постійно перебувають на об’єкті» та «Можлива небезпека для життєдіяльності

людей, які періодично перебувають на об’єкті» споруда вітрової електричної

станції відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 та ІІ категорії

складності.

ВЕС є об’єктом життєзабезпечення невеликого населеного пункту

Чорноморського району Автономної Республіки Крим з населенням 800 осіб.

При підрахунку кількості осіб, які перебувають зовні об’єкта, необхідно

враховувати загальну кількість споживачів електроенергії, для яких припинення

функціонування ВЕС може спричинити порушення умов життєдіяльності.

За критерієм «Можлива небезпека для осіб, які перебувають зовні об’єкта»

ВЕС відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ категорії

складності.

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого

призначення розраховуються за формулою (4.1):

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

31

÷ø

ö

çè

æ

´ — = å

=

ef a i

n

i

i Ф с P T K ,

1 2

1

1 ,

де n =1 – кількість основних фондів.

c=0,45 – коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що

повністю втрачається при відмові;

Tef=20 років – встановлений термін експлуатації основних фондів;

Ka=0,05– коефіцієнт амортизаційних відрахувань;

Pi= 23250 тис. грн. – вартість будівництва однієї ВЕУ.

Таким чином,

Ф=0,45×(2×23250000)×(1–0,5×20×0,05)=10462,5 тис. грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

складає:

10462,5/1,1022) = 9494,1 м.р.з.п.

Враховуючи обсяг можливого економічного збитку споруда вітрової

електричної станції відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ

категорії складності.

Згідно з ДБН В.1.1-12 майданчик розташування має сейсмічність 5 балів

(Додаток Б, карта 3СР-2004-А Автономної Республіки Крим).

Об’єкт не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і

не є об’єктом культурної спадщини.

Об’єкт приєднано до власної електричної мережі напругою 35 кВ, і тому

не впливає на припинення функціонування об’єктів транспорту, зв’язку,

енергетики загальнодержавного та регіонального рівнів.

Внутрішня електрична мережа не призначена для забезпечення сумісної

роботи ВЕУ, тому наслідки відмови внутрішньої мережі окремо не

розглядаються.

Висновок. Відповідно до 4.4 цього стандарту клас наслідків

(відповідальності) об’єкту будівництва встановлюється за найвищою

характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

За критеріями таблиці 1 «Можлива небезпека для осіб, які перебувають

зовні об’єкта» та «Обсяг можливого економічного збитку» вітрова електрична

станція відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2, а відповідно до

таблиці А.1 належить до ІІІ категорії складності.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

32

Додаток Г

(довідковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВІДНЕСЕННЯ ЛІНІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ

ІНЖЕНЕРНО-ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДО

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО, РЕГІОНАЛЬНОГО АБО МІСЦЕВОГО РІВНЯ

Г.1 До об’єктів транспортної мережі загальнодержавного рівня

відносяться:

— лінійні об’єкти залізничного транспорту загального користування

включаючи усі споруди на них, за винятком лінійних споруд промислового

залізничного транспорту (зовнішніх та внутрішніх під’їзних залізничних колій

промислових підприємств);

— автомобільні дороги, що відносяться до міжнародних автомобільних

доріг державного значення;

— великі, позакласні (згідно з ДБН В.2.3-22);

— середні мости (згідно з ДБН В.2.3-22) на міжнародних та національних

автомобільних дорогах державного значення та залізницях;

— тунелі незалежно від категорії дороги або значення залізниці;

— розв’язки у різних рівнях на міжнародних та національних автомобільних

дорогах загального користування незалежно від категорії дороги;

— підпірні стінки, протилавинні та селезахисні споруди на міжнародних та

національних дорогах державного значення та залізницях;

— надземні (підземні) пішохідні переходи прольотом (довжиною) понад

40 м на міжнародних та національних дорогах державного значення та

залізницях.

Г.2 До об’єктів (споруд) транспортної мережі регіонального рівня

відносяться:

— національні, регіональні автомобільні дороги та територіальні

автомобільні дороги державного значення;

— середні автодорожні мости, які не віднесені до загальнодержавного рівня

(згідно з ДБН В.2.3-22) та малі автодорожні мости згідно з ДБН В.2.3-22 в У-IV

дорожньо-кліматичній зоні незалежно від категорії дороги;

— розв’язки у різних рівнях на автомобільних дорогах загального

користування, які не віднесено до загальнодержавного рівня;

— підпірні стінки, протилавинні та селезахисні споруди на автомобільних

дорогах, які не віднесено до загальнодержавного рівня;

— пішохідні переходи у різних рівнях на автомобільних дорогах, які не

віднесено до загальнодержавного рівня.

Г.3 До об’єктів (споруд) транспортної мережі місцевого рівня відносяться:

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

33

— автомобільні дороги місцевого значення;

— розв’язки в одному рівні з перехідно-швидкісними смугами;

— лінійні споруди внутрішніх та під’їзних залізничних колій промислових

підприємств включаючи всі допоміжні споруди на них

Г.4 До об’єктів мережі енергопостачання:

— загальнодержавного рівня – слід відносити споруди магістральних

повітряних ліній електропередавання напругою 330 кВ і вище (1-й и 2-й клас

безвідмовності відповідно правил улаштування електроустановок (ПУЕ);

— регіонального рівня – слід відносити споруди магістральних повітряних

ліній електропередавання напругою 330 кВ (3-й клас безвідмовності відповідно

до ПУЕ).

місцевого рівня – слід відносити споруди повітряних ліній

електропередавання 220 кВ (4-й клас безвідмовності відповідно ПУЕ),

призначені __________для передачі енергії від виробника до споживача.

Г.5 До об’єктів мереж зв’язку:

— загальнодержавного рівня – слід відносити міжнародні і магістральні лінії

та вузли зв’язку;

— регіонального рівня – слід віднести зонові (регіональні) лінії та вузли

зв’язку;

— місцевого рівня – слід відносити міські та сільські лінії та вузли зв’язку.

Г.6 При визначенні категорії складності об’єктів газопостачання слід

керуватися наступним.

До об’єктів загальнодержавного рівня доцільно відносити магістральні

трубопроводи (газопроводи), які підпадають під дію Правил безпечної

експлуатації магістральних газопроводів [11]. Напрями таких трубопроводів, що

функціонують або проектуються, нанесені (або мають бути нанесені у

подальшому) на Генеральну схему планування території України або схему

планування окремої частини території України.

До об’єктів регіонального рівня доцільно відносити газові трубопроводи

(крім трубопроводів місцевого рівня), які підпадають під дію Правил безпеки

систем газопостачання України [12]. Такі трубопроводи, що функціонують або

проектуються, нанесені (або мають бути нанесені у подальшому), щонайменше,

на Схеми планування території Автономної Республіки Крим, області, групи

районів.

При проектуванні розподільчих (вуличних) мереж потрібно проводити їх

ідентифікацію як конкретних потенційно небезпечних об’єктів за ознакою

«порогова маса небезпечних речовин» [13].

Г.7 Злітно-посадкові майданчики, що придатні та використовуються для

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

34

зльоту та стоянки легких повітряних суден максимальною злітною масою не

більше 5700 кілограмів відповідно до Повітряного кодексу [14] слід відносити до

об’єктів регіонального значення, а злітно-посадкові смуги, що придатні та

використовуються для зльоту та стоянки повітряних суден максимальною

злітною масою понад 5700 кілограмів – до загальнодержавного значення.

Примітка 1. Цей додаток є допоміжним до п. 4.12 при визначенні загальнодержавного,

регіонального та місцевого рівнів об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Примітка 2. Рівень вулиць і доріг у населених пунктах, які збігаються за напрямками з

автомобільними дорогами загального користування, визначається аналогічно рівню останніх.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

35

Додаток Д

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Закон України «Про державний бюджет України».

2. Закон України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної

спадщини».

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 «Про занесення

об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру

нерухомих пам’яток України».

4. Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної

діяльності».

5. Закон України від 08.09.2005 № 2862-1V «Про автомобільні дороги».

6. Закон України від 18.01.2001 № 2445-III «Про об’єкти підвищеної

небезпеки».

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 219 «Про

встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом».

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 «Про перелік

видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку».

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 «Про

затвердження порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій

складності».

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175 «Про

затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій

техногенного і природного характеру».

11. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду від 27.01.2010 № 11 «Про затвердження Правил безпечної

експлуатації магістральних газопроводів», зареєстровано у Міністерстві юстиції

України 19.04.2010 за № 292/17587.

12. Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від

01.10.1997 № 254 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання

України», зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.05.1998 за

№ 318/2758.

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 «Про

ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки».

14. Повітряний кодекс України від 19.05.2011 № 3393-VI.

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368 «Про

затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та

природного характеру за їх рівнями».

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

36

16. Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-

комунального господарства України 23.05.2011 № 53 «Про затвердження

Критеріїв, яким повинні відповідати експертні організації, що здійснюють

експертизу проектів будівництва», зареєстровано в Міністерстві юстиції України

16.06.2011 за № 719/19457.

17. Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000.

ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013

37

УКНД 91.080.01

Ключові слова: клас наслідків, категорія складності, об’єкт будівництва,

будинки, будівлі, споруди

Директор ОП «Науково-дослідний

інститут будівельного виробництва»

О.М. Галінський

Науковий керівник

А.В. Перельмутер, д.т.н.

Відповідальний виконавець

А.А. Брусан

Виконавець

М.І. Захарчук__

 

 

Зміна № 1 ДСТУ Б В.1.2-16:2013 Сторінок 6 Сторінка 1

 

ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ)

ТА КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ОБ'ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва”

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінрегіону від _____________ року № _____

ТЕКСТ

1. Розділ 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ замінити позначення та слова «ДБН Д.1.1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва» на «ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва».

2. Розділ 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ доповнити терміном:

 

«3.7 відокремлена частина об’єкта будівництва

Автономна конструктивна система, яка відокремлена деформаційно-температурним, антисейсмічним (за потреби) швом, протипожежною стіною та має автономне інженерне забезпечення (наприклад, блок-секція, дільниця, цех тощо).».

3. Розділ 4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ пункт 4.1 абзац перший викласти у новій редакції:

 

«Клас наслідків (відповідальності) та категорію складності об'єкта будівництва зазначають у завданні на проектування. У разі якщо розраховані клас наслідків (відповідальності) та категорія складності не співпадають із зазначеною у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.

Категорію складності використовують для визначення стадійності проектування, обов’язковості проведення експертизи проектної документації, дозвільних процедур та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво.».

Абзац другий вилучити. Зміна № 1 ДСТУ Б В.1.2-16:2013 Сторінок 6 Сторінка 2

 

Абзац третій вилучити.

Доповнити абзацом наступного змісту:

«Категорія складності об’єкта встановлюється на підставі визначеного класу насідків (відповідальності). Клас насідків (відповідальності) розраховується виключно за характеристиками, наведеними у таблиці А.1.».

4. Пункт 4.2 речення друге слово «усіма» вилучити, післяслів «показниками таблиці А.1» доповнити словами «додатку А».

5. Пункт 4.3 слова «, а також будівельних конструкцій та основ.» вилучити.

6. Пункт 4.4 абзац восьмий доповнити другим реченням «За відповідним обґрунтуванням клас наслідків (відповідальності) може бути визначений для відокремленої частини об’єкта будівництва.»; абзац десятий вилучити.

7. Пункт 4.6 слово «складову» замінити словом «відокремлену»

8. Пункт 4.7 після слів «об’єктам» доповнити словами «, території або населенню,».

9. Пункт 4.9 абзац перший після слова «їх» доповнити словом «відокремленої»; абзац другий слово «окремі» замінити словом «відокремлені».

10. Пункт 4.14 абзац перший викласти у новій редакції:

 

«При розробленні проектної документації на реконструкцію, капітальний ремонт, технічне переоснащення частини існуючого об’єкту або технічне переоснащення всього об’єкту без повного призупинення його використання за функціональним призначенням категорію складності об’єкту будівництва за такою документацією визначають без урахування категорії складності об’єкту, що експлуатується.».

11. Додаток А пункт А.2 вилучити.

12. Додаток Б пункт Б.2 абзац одинадцятий слово «окремі» замінити словом «відокремлені».

 

Доповнити пунктом Б.5 наступного змісту: «Б.5 При прогнозуванні аварійних ситуацій необхідно враховувати нормативні терміни ліквідації аварій на лінійному об’єкті інженерно-транспортної інфраструктури та можливість резервного забезпечення споживачів».

13. Додаток Г пункт Г.4 викласти у новій редакції:

 

«До об’єктів енергопостачання:

— загальнодержавного рівня — слід відносити споруди магістральних ліній електропередавання (повітряних та кабельних) та електропідстанцій, напругою 330 кВ і вище (4-ий клас безвідмовності відповідно до вимог ПУЕ);

Зміна № 1 ДСТУ Б В.1.2-16:2013 Сторінок 6 Сторінка 3

 

 

— регіонального рівня — слід відносити споруди магістральних ліній електропередавання (повітряних та кабельних) та електропідстанцій, напругою 220 кВ і вище (3-ий клас безвідмовності, відповідно до вимог ПУЕ);

— місцевого рівня — слід відносити споруди ліній електропередавання (повітряних та кабельних) та електропідстанцій, напругою 110-150 кВ (3-й клас безвідмовності, відповідно до вимог ПУЕ), напругою 1-35 кВ (2-й клас безвідмовності, відповідно до вимог ПУЕ) та напругою до 1 кВ (1-й клас безвідмовності, відповідно до вимог ПУЕ).».

14. Додаток Д замінити додатками наступного змісту:

 

«Додаток Д

(довідковий)

ПЕРЕЛІК

ОБ’ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА, ЯКІ МАЮТЬ БУТИ ВІДНЕСЕНІ НЕ МЕНШЕ НІЖ ДО ІV КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ

1. Об’єкти будівництва у сфері гідроенергетики:

1.1 гідроелектростанції на річках незалежно від їх потужності (включаючи малі гідроелектростанції);

1.2 гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС).

2. Об’єкти будівництва у галузі атомної енергетики і атомної промисловості (відповідно до ПиН АЭ-5.6).

3. Об’єкти будівництва з видобування корисних копалин, за винятком корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками і землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок для господарських і побутових потреб: шахти, кар’єри, рудники, гірничо-збагачувальні комбінати, підземні гірничі виробки.

4. Хвостосховища, шламосховища об’ємом понад 0,5 млн. м3.

5. Об’єкти виробництва, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива та інших токсичних хімічних речовин.

6. Полігони оброблення, перероблення, утилізації, знешкодження і захоронення побутових відходів.

7. Об’єкти транспорту:

7.1 об'єкти залізничного транспорту: вокзали з пасажиропотоком 1500 і більше осіб на добу, пункти управління залізничним рухом, залізничні тунелі;

7.2 підземні, наземні лінії метрополітену як єдині комплекси, включаючи депо з комплексом споруд технічного обслуговування; Зміна № 1 ДСТУ Б В.1.2-16:2013 Сторінок 6 Сторінка 4

 

7.3 підвісні ліній (фунікулерів) чи подібних ліній, що використовуються для перевезення пасажирів, включаючи депо з комплексом споруд технічного обслуговування і ремонту рухомого складу;

7.4 станції технічного обслуговування, до складу яких входять фарбувальні камери, мийки, а також ті, на яких проводяться ремонт та випробування дизельних автомобільних двигунів і ремонт кузовів із застосуванням методів хімічного оброблення поверхні;

7.5 аеропорти і аеродроми з основною злітно-посадковою смугою завдовжки 2100 метрів та більше;

7.6 автомобільні дороги, автомагістралі і швидкісні дороги загального користування державного та місцевого значення усіх категорій, що мають чотири чи більше смуги руху, або реконструкція та/або розширення наявних смуг руху до чотирьох і більше за умови їх безперервної протяжності 10 кілометрів чи більше;

7.7 мости та штучні споруди (тунелі, шляхопроводи, естакади) на дорогах вищих категорій та швидкісних міських дорогах;

7.8 морські порти, пристані для завантаження і розвантаження (за винятком пристаней паромних переправ);

7.9 шлюзи та морські загороджувальні споруди завглибшки більше ніж 15 м та протяжністю більше ніж 200 м;

7.10 спеціалізовані транспортні термінали;

7.11 глибоководні суднові ходи, у тому числі по природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях;

7.12 автовокзали з пасажиропотоком 1500 і більше осіб на добу;

7.13 автозаправні станції (комплекси) з проектною ємністю понад 10 тон.

8. Очисні споруди продуктивністю понад 10000 м3/рік.

9. Мережі водопроводу та водовідведення діаметром понад 1000 міліметрів.

10. Системи зворотного водокористування, відведення, оброблення (підготовки) та скидання шахтних, кар'єрних, дренажних вод.

11. Водозабори поверхневих та підземних вод для систем централізованого водопостачання населених пунктів із кількістю населення 10 тис. осіб і більше, промислових підприємств.

12. Об’єкти будівництва у галузі тваринництва:

12.1 тваринницькі комплекси для вирощування свиней (5 тис. голів і більше), великої рогатої худоби (2 тис. голів і більше), хутрових тварин (3 тис. голів і більше), птиці (60 тис. кур-несучок і більше, 85 тис. бройлерів і більше); Зміна № 1 ДСТУ Б В.1.2-16:2013 Сторінок 6 Сторінка 5

 

12.2 об’єкти перероблення та утилізації відходів тваринного походження, у тому числі птахівництва, рибництва.

13. Телевізійні та радіовежі заввишки понад 100 м.

Примітка. Клас наслідків (відповідальності) зазначених в переліку об’єктів будівництва визначається незалежно за кожною з наведених у таблиці 1 характеристикою можливих наслідків від відмови об’єкта.

У разі встановлення класу наслідків (відповідальності) СС3 – об’єкт будівництва має бути віднесений до V категорії складності.

БІБЛІОГРАФІЯ 1. Закон України «Про державний бюджет України».

2. Закон України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини».

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 «Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».

4. Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».

5. Закон України від 08.09.2005 № 2862-1V «Про автомобільні дороги».

6. Закон України від 18.01.2001 № 2445-III «Про об’єкти підвищеної небезпеки».

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 219 «Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом».

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 «Про затвердження порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності».

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175 «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру».

10. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 № 11 «Про затвердження Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів», зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.04.2010 за № 292/17587.

11. Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 № 254 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України», зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.05.1998 за № 318/2758.

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 «Про

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 28 серпня 2013 р. № 808  Київ

Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України “Про екологічну експертизу”Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, який додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно зпереліком, що додається.

Прем'єр-міністр України	М.АЗАРОВ
Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО  постановою Кабінету Міністрів України  від 28 серпня 2013 р. № 808

ПЕРЕЛІК 
видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку

1. У сфері теплової енергетики:

теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ);

устатковання для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива.

2. У сфері гідроенергетики:

гідроелектростанції на річках незалежно від їх потужності (включаючи малі гідроелектростанції);

гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС).

3. У галузі атомної енергетики і атомної промисловості:

ядерні установки;

об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами;

уранові об’єкти.

4. Виробництво у галузі чорної та кольорової металургії (з використанням кольорових металів, руди, збагаченої руди чи вторинної сировини, металургійний, хімічний чи електролітичний процеси).

5. Об’єкти машинобудування і металообробки, за винятком підприємств, на яких відсутні цехи хімічного оброблення.

6. Видобування корисних копалин, за винятком корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками і землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок для господарських і побутових потреб.

7. Перероблення корисних копалин.

8. Виробництво будівельних матеріалів (цементу, асфальтобетону, скла, утеплювачів, у тому числі екструдованого пінополістиролу).

9. Хімічне виробництво (включаючи виробництво основних хімічних речовин, хімічно-біологічне, біотехнічне, фармацевтичне виробництво, виробництво засобів захисту рослин, регуляторів їх росту, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, виробництво та зберігання наноматеріалів потужністю понад 10 тонн на рік, зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази) незалежно від методів та обсягу виробництва продукції; підприємства з вилучення, виробництва і перероблення азбесту, азбестовмісних продуктів (азбестоцементної продукції потужністю понад 20 тис. тонн на рік, фрикційних матеріалів — понад 50 тонн на рік готової продукції, інших виробів — понад 200 тонн на рік).

10. Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива та інших токсичних хімічних речовин.

11. Поводження з відходами:

небезпечними (збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення);

побутовими (оброблення, перероблення, утилізація, знешкодження і захоронення).

12. Виробництво целюлози, паперу та картону з будь-якої сировини.

13. Нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт:

залізничних вокзалів, залізничних доріг і споруд;

підземних, наземних ліній метрополітену як єдиних комплексів, включаючи депо з комплексом споруд технічного обслуговування;

трамвайних колій, підвісних ліній (фунікулерів) чи подібних ліній, що використовуються для перевезення пасажирів, включаючи депо з комплексом споруд технічного обслуговування і ремонту рухомого складу;

парків транспортних засобів (автотранспортних підприємств з комплексом споруд для технічного обслуговування та ремонту);

станцій технічного обслуговування, до складу яких входять фарбувальні камери, мийки, а також тих, на яких проводяться ремонт та випробування дизельних автомобільних двигунів і ремонт кузовів із застосуванням методів хімічного оброблення поверхні;

аеропортів і аеродромів з основною злітно-посадковою смугою завдовжки 2100 метрів та більше;

автомобільних доріг, автомагістралей і швидкісних доріг загального користування державного та місцевого значення усіх категорій, що мають чотири чи більше смуги руху, або реконструкція та/або розширення наявних смуг руху до чотирьох і більше за умови їх безперервної протяжності 10 кілометрів чи більше;

морських та річкових портів, пристаней для завантаження і розвантаження (за винятком пристаней паромних переправ);

спеціалізованих транспортних терміналів;

глибоководних суднових ходів, у тому числі по природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях;

магістральних продуктопроводів (трубопроводів для транспортування газу, аміаку, нафти або хімічних речовин).

14. Виробництво з оброблення деревини (хімічне перероблення деревини, деревоволокнистих плит, деревообробне виробництво з використанням синтетичних смол, консервування деревини просоченням).

15. Нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт:

водозаборів поверхневих та підземних вод для систем централізованого водопостачання населених пунктів, промислових підприємств;

споруд водопідготовки систем питного водопостачання;

мереж водопроводу та водовідведення діаметром понад 1000 міліметрів;

систем закачування стічних вод до ізольованих підземних водоносних горизонтів;

систем зворотного водокористування, відведення, оброблення (підготовки) та скидання шахтних, кар’єрних, дренажних вод;

очисних споруд, систем скидання очищених стічних вод у водні об’єкти;

водосховищ.

16. Проведення робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, їх берегоукріплення, зміна і стабілізація стану русел.

17. Проведення будівельних робіт, що передбачають видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

18. Проведення робіт з міжбасейнового перерозподілу стоку річок.

19. Зберігання, перероблення та транспортування вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу), а також технічні рішення з газопостачання населення і промислових підприємств.

20. Нафтопереробні заводи (за винятком підприємств, які виробляють тільки мастильні матеріали із сирої нафти) та устаткування для газифікації і зрідження вугілля або бітумінозних сланців.

21. Автозаправні станції та комплекси, а також автогазонаповнювальні компресорні станції, автомобільні газозаправні станції зрідженого газу.

22. Нове будівництво, реконструкція основних гідротехнічних споруд усіх видів.

23. У галузі тваринництва, птахівництва та рибництва:

тваринницькі комплекси для вирощування свиней (5 тис. голів і більше), великої рогатої худоби (2 тис. голів і більше), хутрових тварин (3 тис. голів і більше), птиці (60 тис. кур-несучок і більше, 85 тис. бройлерів і більше);

м’ясокомбінати та м’ясопереробні підприємства;

виробництво у сфері (установки) з перероблення та утилізації відходів тваринного походження, у тому числі птахівництва, рибництва;

операції з дублення шкіри.

24. Виробництво у сфері легкої промисловості, що передбачає фарбування та оброблення хімічними засобами.

25. Виробництво технічного вуглецю та електрографіту.

26. Радіотехнічні об’єкти (радіопередавальні, радіотелевізійні, радіолокаційні станції, цифрові радіорелейні станції, базові станції систем стільникового зв’язку).

27. Електричні лінії (повітряні, кабельні) та підстанції напругою 330 кВт і більше.

28. Установки для поверхневого оброблення металів, деревини, полімерних матеріалів з використанням органічних розчинників, зокрема для оздоблення, друку, покривання, знежирення, гідроізолювання, калібрування, фарбування, очищення або насичення.

29. Вирубка дерево-чагарникової рослинності (за винятком вирубки, пов’язаної з веденням лісового господарства) на території площею більше 0,12 гектара.

30. Нове будівництво об’єктів, господарська діяльність (за винятком лісогосподарської) в охоронних зонах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на територіях, прилеглих до водоохоронних зон, прибережних захисних смуг водних об’єктів, зон санітарної охорони.

31. Генетично-інженерна діяльність, введення в обіг генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої з їх використанням (у відкритій та закритій системах).

32. Інтродукція чужорідних видів фауни та флори.

33. Виробництво мікробіологічної продукції.