Прісноводні ресурси України

Щодо прісних запасів України.

В умовах зростаючого дефіциту води водні ресурси на сучасному етапі є одним з найважливіших факторів господарського розвитку, а чисті прісні води – цінним та усе більш обмеженим мінеральним ресурсом. Дефіцит прісних вод висуває на порядок денний реалізацію комплексу заходів щодо їх раціонального використання та всебічного збереження.

Україна відносно слабо забезпечена водними ресурсами. Запаси прісних вод становлять на одного жителя приблизно 1 тис. м³. Це одне з останніх місць у колишньому Радянському Союзі.

Відомо, що водні ресурси України складаються з місцевого стоку і транзиту. Останній надходить по Дунаю, Дніпру, Сіверському Дінцю та деяких інших водних артеріях. За межами України формується близько 30 км³ стоку (загальний його обсяг становить 210 км³). У розрахунку на одну людину питома водозабезпеченість ресурсами місцевого стоку в Південно-Західному економічному районі майже у 7 разів вища, ніж у Південному, і у 3 рази вища, ніж у Донецько-Придніпровському.

Ресурси підземних вод, затверджені Державним комітетом по запасах і Територіальним комітетом по запасах, становлять 5,6 км³ і концентруються переважно у тодішніх Південно-Західному (2,3 км³) та Донецько-Придніпровському (2,4 км³) економічних районах. Водозабезпеченість України в розрахунку на одного жителя майже у 8 разів нижча, ніж у цілому по колишньому СРСР.

Провідна роль у задоволенні потреб господарства та населення України прісною водою належить рікам. На її території нараховується близько 73 тис. річок; переважно невеликі річки: лише близько 125 з них мають довжину понад 100 км. Більшість рік входить до басейнів Чорного та Азовського морів; лише невелика північно-західна і крайня західна частина України належить до Балтійського басейну.

Чималі запаси водних ресурсів України зосереджені в озерах, яких нараховується понад 3 тис., у тому числі 30 озер площею 30 км² і більше. В них (а також у лиманах) акумулюється близько 11 км³ води, з якої 2,5 км³ – прісна. В Україні створено також понад 1057 водосховищ та понад 27 тис. ставків.

Сумарні запаси прісної води у водоймах (як природних, так і штучних) значні. Найбільші штучні водойма створено на Дніпрі. Це Київське (площа водного дзеркала 922 км²), Канівське (582 км²), Кременчуцьке (2252 км²), Дніпродзержинське (567 км²), Дніпровське (Запоріжжя)( 410 км²) та Каховське (2155 км²) водосховища. Функціонують також великі Дністровське (142 км²), Печенізьке на Сіверському Дінцю (86,2 км²), Червонооскільне на Осколі (123 км²), Ладиженське на Південному бузі (20,8 км²), Старобешівське на Кальміусі (8,3 км²), Карачунівське на Інгульці (4,4 км²), Сімферопольське на Салгирі (3,23 км²) і партизанське на Альмі (2,25 км²).

Таким чином, створення штучних водойм (близько 160) призвело до вилучення з сільськогосподарського користування великих земельних площ. У басейні Дніпра, наприклад, це 700 тис. га високопродуктивних земель, переважно орних та сінокосів, що знаходилися в густозаселених та високо розвинутих районах. Ця територія приблизно дорівнює площі Чернівецької області. До того ж слід урахувати, що значні площі (понад 200 тис. га) високоякісних земельних угідь, розташованих біля штучних водойм, підтоплюються й фактично випадають з сільськогосподарського користування. Отже, виведення із сільськогосподарського користування великих масивів родючих земель – серйозна прикладна й наукова проблема, до розв’язання якої слід підходити з усією відповідальністю.

В Україні зосереджено значні болотні масиви, площа яких у результаті проведення широкомасштабних робіт (і, як показує практика, не завжди ефективних) в останні роки помітно скорочується. Загальна площа боліт України становить 1,2 млн га. Переважна її більшість розміщена на Поліссі, особливо в Західному Поліссі, де заболоченість становить 11% (у цілому по Україні 1,7%, по всьому Поліссі – близько 6,5%).

Майже половина всіх боліт осушена і переважно використана як кормові угіддя (луки, пасовища). Неосушені болота широко використовувалися для збирання ягід – журавлини, чорниці, а також лікарських рослин. В зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, яка призвела до підвищення радіоактивності у прилеглих районах Полісся, народногосподарське використання його болотних масивів різко скоротилося. Велика кількість боліт (близько 70масивів), що становить близько 125 тис. га, або 10% усіх боліт України, охороняється. Болота відіграють винятково важливу водоакумулятивну і водоохоронну роль.

Особливе місце належить в Україні підземним водам. Вони найбільш чисті, і тому переважно використовуються для задоволення потреб населення.

Їх запаси становлять приблизно 20 км³. Глибина залягання підземних артезіанських вод збільшується з півночі (від 100-150 м) на південь (до 500-600 м). Основна частина цих водних ресурсів зосереджена у західній та північній частинах країни. Розвідано понад 800 родовищ прісних вод; в них зосереджено близько третини прогнозних водних ресурсів.
Серед підземних вод важливу роль відіграють мінеральні води. В Україні розвідано понад 80 їх родовищ (використовується близько 40). У Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Київській, Черкаській та інших областях є близько 600 родовищ родонових вод, у Волинській, Луганській та Запорізькій – бромних вод, у Львівській – «Нафтусі», сульфідних розсолів («Нафтуся» крім Трускавця та Східниці зустрічається також на потужних родовищах Збручанське й Маківське Хмельницької обл.), у Закарпатській – вуглекислих вод (Свалява, Поляна). Відомі своїми лікувальними водами Моршин. Любінь Великий, Немирів, Шкло на Львівщині; Черче – в Івано-Франківській обл...; Березівські (Харківщина) і Лисянка (Черкащина), Хмельник (Вінниччина), райони солоного озера (поблизу Одеси), Криворіжжя та ін... відомі своїми лікувальними властивостями грязі – Куяльника (Одеса), Бердянська, лиманів північної частини Чорноморського і Азовського узбережжя Сивашу, озера Криму, озокерит Борислава та ін... повсюдно розміщені родовища столових мінеральних вод.

Води в Україні є цінними і найбільш дефіцитними ресурсами.

В маловодні роки дефіцит води становить майже 4 млрд м³. Він відчувається в басейнах з усіх найбільших рік, особливо в південно-східній та південній частинах країни. Раціональне їх використання і належна охорона є важлива народногосподарська проблема.