Мінеральні і термальні води Криму

Мінеральні і термальні води Криму

Крим ніби спеціально створений природою для відпочинку і лікування людей: чудові краєвиди, чисте гірське і морське повітря, велика кількість сонячної радіації, лікувальні оди морів і солоних озер. Але цим не обмежується рекреаційне багатство цієї землі. Велике значення мають цілющі мінеральні води, відомі ще з часів Боспорського царства. За даними археологічних розкопок, стало відомо, що це в ІІ столітті нашої ери в районі Памир-гори на Керченському півострові функціонувала оздоровниця. Починаючи уже з І століття нашої ери, жителі Пантікапея пили воду із цілющого джерела, яке, до речі, діє до цього часу і користується доброю славою.
В кінці ХІХ – на початку ХХ століття знову з’явився інтерес до мінеральних вод Криму. В 1904 р. неподалік від Феодосії під час закладання свердловини для поливу виноградників на денну поверхню вивели мінеральну воду «Паша-Тепе» (нині «Феодосія»). За хімічним складом вона близька до води Єсентуцького джерела №20. У 1913 р. також у Феодосії відкрито ще одну цілющу воду, яка отримала назву «Кримський нарзан».

У наші дні відомі джерела мінеральних вод в Ялті, Меласі, Саках, Євпаторії, в районі внутрішнього пасма, в степовій частині Криму. Одні з них виходять на поверхню природним шляхом, інші виведені за допомогою свердловин.

Одним із найвідоміших мінеральних джерел Криму є Аджен-Су, або, як його ще називають, Чорні води. Знаходиться він у верхів’ях річки Бельбек, в Коккозській долині. Цікаво, що Аджен-Су виходить на поверхню трьома джерелами. Вони розташовані досить близько одне від одного. Але на цьому своєрідність Аджен-Су не закінчується. Одне із джерел (верхнє) дає чисту прісну воду, інші два, що знаходяться на 18 и 45 м нижче нього, не тільки гірко-солоні на смак, але й містять значну кількість газу. В 30-ті роки ХХ століття вдалося з’ясувати, що джерела живлення цих трьох витоків різні. Верхній витік отримує воду із області живлення, що знаходиться вище долини, в горах. Два інших – живляться водою, що надходить звідкись знизу, із глибинних горизонтів таврійських сланців.

Дуже цікавий і склад газової суміші, що піднімається із земних надр. Серед газів, що знаходяться у воді, переважає азот (75-76%), метан і важкі вуглеводні (23-24%), вуглекислота (0,4%), сірководень (0,1%). Суміш містить лише 0,2% кисню. Особливу увагу привертає наявність в цій воді благородних газів: аргону, ксенону, гелію, неону. Вчені порівнюють цю воду з широковідомими Аахенськими мінеральними джерелами.

У розподілі мінеральних вод Криму існують свої закономірності. Вчені виділяють тут три гідромінеральні області: рівнинний, гірський Крим, Керченський півострів.

У рівнинному Криму знайдені азотні, метанові, сірководневі води змішаного газового складу. Назви їх визначають на основі газу, що переважає. Води або холодні (14-15^о), якщо вони знаходяться в верхніх шарах земної кори, або ж гарячі (до 58-62^о), якщо знаходяться на значних глибинах. Так само, як і температура, змінюється і їх мінералізація –від майже прісних до солоних, що містять 36-38 г солей на літр.

У Гірському Криму води сульфатні і хлоридні. До складу газової суміші входять, головним чином. Азот, а також в менших кількостях метан, сірководень. Досить рідко зустрічається вуглекислий газ. Температура води тут невисока, 12-15^о. лише в деяких випадках вона досягає 27^о.

На Керченському півострові знайдено вуглекислі води. Вони розміщені на глибоких горизонтах. Крім того, тут є також сірководневі, метанові і азотні води. Температура їх на великих глибинах досягає 45^о.

На жаль, запаси дорогоцінних мінеральних вод нерідко використовуються не за призначенням. Виведені на денну поверхню гарячі мінеральні води, що розміщені далеко від головних транспортних магістралей, використовуються місцевими жителями. Ще в недалекому минулому вода із багатьох незатампонованих свердловин скидалася в річки, а то й просто виливалася на землю. А це призводило до зменшення запасів лікувальних вод, відбувалося засолення грунтів.

В західному Криму знайдено підземні гарячі води. Виявилося, що вони можуть дати тепло для опалення майже 50 тис. квартир. Якщо тут закласти експлуатаційні свердловини, вони окупляться менш ніж за два роки. В цілому ж розвідка і дослідження мінеральних і термальних вод у Криму ще дуже далекі від завершення.